Звичайно, це не дуже гарно диктувати чотирьом міністрам закордонних справ, як і коли проводити зустрічі. Але схильність усіх форм життя "нормандської четвірки" починати свої зустрічі пізнім вечором, ближче до тієї частити доби, коли сили зла володарюють безроздільно, дивує.

Мо, колись би сісти зраночку, "на свіжу голову", то і проблеми би виглядали інакше? Зі свого досвіду можу уявити лише одну причину, яка ускладнює ранкові переговори - до 11 дня рідко подають віскі.

Ну, це жарт. А якщо серйозно, там, як не посади цих друзів, не виходить в них ансамблю. Ага. Так і уявляю, як міністри вирішують для розминки обговорити стан виконання Мінських домовленостей. Ну, і впродовж півхвилини переходять до наступного питання. Ну, правда, здавалось би, що ж там обговорювати - не виконуються вони? В першому ж пункті не виконуються.

При чому припинення вогню не виконується такими темпами, що не відомо, чи встигає Україна готувати нових солдатів на заміну тим, що щодня вибувають зі строю пораненими чи убитими. Але для Лаврова і Штайнмаєра (ансамблем це ще не назвеш, але дует вже складається нівроку) це не перешкода нагадати, що окрім припинення вогню і відведення озброєнь в Мінських домовленостях ще багато чого іншого є.

Але оскільки все ж таки на Донбасі стріляють, то міністри закордонних справ демонструють дивовижний зразок логіки і мудрості - щоб не стріляли - треба забрати у солдат зброю (до невідведених толком і остаточно важких озброєнь додаємо ще й танки, системи до 100 мм).

Як тільки раніше не додумались до такого простого і геніального ходу - здивовано розводить руками все прогресивне людство? Хоча якісь сумніви у чотирьох нормандських міністрів таки виникли - а раптом солдатня не захоче зброю віддавати - важкі ж озброєння повністю не відвели, то може і це проігнорують? Ну, а сумніви - це улюблене місце російської дипломатії.

Нелогічні відповіді на незручні питання - це коньок Печальної лошаді Лаврова і усієї конюшні на Смолєнской площаді. Тому рецепт для боротьби з цією болячкою (неприпинення вогню, невідведення озброєнь) простий - треба більше спілкування в тристоронній контактній групі.

Тобто, якщо "ДНР і ЛНР" не виконує якісь зобов'язання - то це тому, що мало робочих груп в нормандському форматі і спілкування в рамках тристоронньої контактної групи. Отже, "ДНР і ЛНР" суттєво розширить свої переговорні можливості (а по суті йдеться про подальшу інституалізацію) через робочі групи з безпеки, політичного процесу, гуманітарних питань, економічних відносин і відбудови.

Очевидно на якомусь етапі Клімкін (в МЗС України другий після Першого) почав інтуїтивно відчувати, що його банально "розвели". Ну, він несміливо так запропонував, а нехай за усім цим спостерігає ще більше спостерігачів і миротворців.

Але втомлені дорослі міністри закордонних справ лише милостиво погодились обговорити цю виходку Клімкіна наступного разу. Колись.

Якісна дипломатія - погодитися на все, що вигідно протилежній стороні, і перенести обговорення своїх пропозицій на потім.

Один коментатор, з офіційних, сьогодні вранці розповідав, що весь цей мінсько-нормандський процес хороший, правильний і вигідний, бо дає можливість нам краще підготуватися. Ну, так. Тільки до чого підготуватися?

Невже Порошенко і Клімкін вже порахували, скільки грошей потрібно на виконання їхніх обіцянок про відбудову Донбасу? І може вже знають звідки їх взяти? І вже вирішили, як на окупованих територіях вибори проводити без української влади, правоохоронних органів, органів юстиції і контролю над кордоном?

Чи може вони до оборони готуються? Так а якщо Лавров зі Штайнмаєром будуть проти?