Сьогодні майже 40% обсягів м’яса та 70% молока, що реалізуються на внутрішньому ринку, виробляють дрібні та середні господарства. Маючи декілька корів та свиней, такі фермери є головними годувальниками мільйонної країни. Отже державна підтримка саме цієї категорії виробників – питання не лише допомоги бізнесу, а забезпечення продовольчої безпеки та добробуту кожної української родини. Тому навіть у нинішніх складних умовах державна програма підтримки тваринництва не могла залишитися без фінансування.

У поточному році на неї передбачено 250 млн грн. Сума досить скромна, відверто кажучи, забезпечити реальну потребу наших фермерів у коштах вона не зможе. Тому, з огляду на обмежений фінансовий ресурс, нашим головним завданням стало його максимально ефективне використання. За якими напрямками та в якому обсязі спрямувати кошти? Ці складні питання ми вирішували не на власний розсуд, а за круглим столом з представниками галузевих асоціацій та самими виробниками. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім, хто долучився до дискусії. Спільно вирішено, що близько 50% із загальної суми доречно витратити на часткове відшкодування витрат на будівництво та реконструкцію ферм. Інші кошти спрямуємо на відшкодування вартості самих тварин: ВРХ, свиней, овець та кіз.

Зазначу, що до 2017 року в Україні планується ввести в експлуатацію 190 об’єктів тваринництва. Мова йде про скотарські комплекси (понад 105), ферми з розведення свиней (57), об’єкти птахівництва (23) та вівчарства (2). Деякі з тих, де роботи вже розпочато, будуть включені у цьогорічну програму відшкодування. Це стосується також будівництва доїльних залів та м’ясопереробних пунктів. Поки завчасно говорити про конкретну кількість учасників програми та суми (адже господарства мають підготувати необхідну документацію та пройти відбір) проте ми розраховуємо, що перші кошти надійдуть до наших фермерів вже влітку.

Чи не вперше отримати відшкодування зможуть господарства з будь яким поголів’ям худоби. Це принциповий момент. Ми зняли обмеження щодо потужності ферм, аби зрівняти права всіх учасників ринку та подолати монополію на одержання державного фінансування з боку великих агрохолдингів. Тепер кошти дійдуть до тих, кому насправді необхідні – саме до дрібних та середніх господарств. Адже, перше, державна підтримка має бути справедливою. А друге – підтримувати розвиток сільських територій, а не збільшувати лише доходи й без того економічно успішних лідерів ринку.

Декілька слів щодо загальної ситуації в галузі. У квітні маємо позитивні тенденції. Наприклад, за один місяць поголів’я великої рогатої худоби збільшилося на 190 тис. голів, хороші показники також маємо в сфері свинарства та вівчарстві. Проте, якщо порівнювати із аналогічним періодом минулого року, кількість поголів’я йде на спад. Щоб запобігти цій тенденції розроблений та очікує прийняття проект постанови Кабміну, яка визначає механізми компенсації за збільшення племінного та високопродуктивного поголів’я тварин. Зокрема, це стосується вітчизняних порід. Отже наші селекціонери також отримають підтримку.

Говорячи про перспективи розвитку тваринництва та агропромислового комплексу загалом неможливо не згадати про законопроект №1599, який передбачає створення в Україні сімейних ферм. Документ повністю відповідає європейському досвіду сільського господарства та вже пройшов перше читання. Він містить декілька інновацій. По-перше, нарешті визначено, що ж таке сімейна ферма. По-друге, дрібний бізнес на селі стане повноправним учасником ринку з широкими можливостями реалізації продукції та отримання державного і соціального захисту. По-третє, легалізовані сімейні ферми будуть працювати за спрощеною системою оподаткування та без статусу юридичної особи.

Ця робота вимагає цілої низки законодавчих змін. Наприклад, вже зареєстрований законопроект щодо поширення на сімейні ферми дії 4 групи платників єдиного податку. На черзі – проект закону про локальні ринки, який значно спростить вихід дрібних господарств до кінцевого споживача. Наша мета – не забороняти, а створювати цивілізовані умови для дрібних фермерів. Адже врожай і поголів’я худоби є їх єдиним засобом для існування. Крім того реалізація продукції тваринництва за принципом «з поля до столу» запобігатиме необґрунтованому росту цін.

За нашими розрахунками, інтеграція дрібного аграрного бізнесу до правового поля та створення для нього пільгової системи оподаткування дозволить вже до 2025 року збільшити валове виробництво сільськогосподарської продукції на 10%. Для нашої країни це означатиме зміцнення експортного потенціалу та модернізацію галузі. Для виробників – отримувати достойний прибуток від щоденної важкої праці, розвивати власні села та забезпечувати продовольчу безпеку рідної країни.