На минулому тижні новостворена польська партія "Зміна" (Zmiana) оголосила про створення організації "Реституція Кресів", яка збирається вимагати повернення розташованого в Західній Україні майна поляків, виселених у 1940-х роках. Це співтовариство об’єднує спадкоємців колишніх власників нерухомості  на території Західної України. У них є база даних цього майна, і зараз створюється група юристів, яка з правової точки зору займеться компенсаціями.

Як підкреслюють у партії, ініціатива заснувати організацію з’явилась після підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом. "Зміна" визнає, що в угоді Києва і Брюсселя про асоціацію прямо не сказано про реституцію. "Проте в економічній частині угоди є посилання на стандарти захисту прав спадкоємців нерухомості та іншого майна. Юристи "Реституції Кресів" спочатку звернуться із запитами до українських властей – як ті планують вирішувати проблему. Якщо ж це не допоможе, то "Реституція" готова подавати аналогічні запити в Раду Україна-ЄС, а якщо й це не дасть результатів – звертатися з масовими позовами в суди", – погрожують у партії.

"Нам приходить багато листів від спадкоємців поляків, які були виселені зі Східних Кресів (тобто Галичини і Волині – О. Х.), – заявив голова організації "Реституція Кресів" Конрад Рекас. – За нашими даними, виселено було 1,2 мільйони осіб, зараз у Польщі живе 100-150 тисяч їхніх спадкоємців, а вартість майна, на яке вони претендують, – понад 5 мільярдів доларів. Колишні угоди між Польщею та СРСР, а також польські закони про право на компенсацію були написані так, що більшість спадкоємців не могли нічого отримати. Угода про асоціацію між Україною та ЄС змінила ситуацію".

Проте плани польських реституціонерів набагато масштабніші. "Мова іде не лише про поляків, такі ж претензії висувають до Києва і румуни, угорці, євреї. Ми підтримуємо контакти з громадянами США, Швейцарії, підданими Великої Британії. Вони хочуть тепер звертатися до українських судів, а наша асоціація готова надати їм адвокатів. Це буде перше коло судів. Якщо ми отримаємо в Україні відмову, тоді підемо на друге коло – в суди Західної Європи та США, в Європейський суд у Страсбурзі з претензіями до української держави". Європейські стандарти передбачають святість приватної власності, підкреслив Рекас.

Не дивно чути подібні заяви з уст ультраправого політика – саме до цієї частини політичного спектру належить партія "Зміна". Та як показує досвід, коли йдеться про майно і гроші – політичні переконання і національна приналежність відходять на задній план. Тож поки урядовці з Києва та євробюрократи з Брюсселя гучно рапортують про успіхи української євроінтеграції, сотні адвокатів з країн ЄС тихенько сидять в архівах Львова, Чернівців та Ужгорода. А потім – так само тихо виграють справи в судах.

Наприклад, як Єжи Броньовський, який у 2004-му відсудив понад 60 тисяч євро компенсації за бабусину хату, що залишилася на території України. Тоді заплатив уряд Польщі, але ж за минулі 10 років Україна значно просунулася на шляху до "європейського столу". От тільки цей стіл замість обіднього виявився столом чи то для преферансу, чи то для доміно…