Заступник Голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з політичних питань Андрій Мохник прокоментував заяву чинного міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка, який охарактеризував дії своїх підопічних щодо учасників багатьох протестних заходів як «дуже толерантні».
 
Андрій Мохник, зокрема, зазначив:
 
«16 жовтня 2012 року у Львові міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко заявив, що міліція буцімто «поводиться дуже і дуже толерантно» щодо учасників акцій протесту. Очільник МВС вимовив украй загадкову фразу: «Якщо міліцію певні політичні сили не провокуватимуть, вона застосовувати до них ніяких сил не буде». Що підпадає під визначення «провокувати» і які саме «політичні сили» він має на увазі, головний міліціянт країни так і не пояснив. Зате він навів приклад, коли МВС, на його думку, продемонструвало свою «толерантність» – події під Українським домом у липні цього року, в яких українці виступили на захист рідної мови. Напевно, важко знайти більш невдале підтвердження образу «толерантної міліції». Чого лише варте незаконне використання сльозогінного газу і ґумових кийків проти мирних громадян, коли «беркутівці» зненацька напали на протестувальників. «Толерантність» МВС під Українським домом Захарченко доводить таким аргументом: «У резерві була достатня кількість міліції для того, щоб біля Дому жодної людини не залишилося. Ми не застосовували цих заходів. Ми дуже толерантно діяли».
 
Міністр видає бажане за дійсне, бо те, що міліція нічого не змогла вдіяти з акцією протесту під Українським домом, пояснюється насправді аж ніяк не її миролюбністю. Під Українським домом спецзагони міліції опинились у становищі, в яке потрапила перська армія у битві під Фермопілами, коли навіть величезна чисельна перевага сходить на пси, а бойовий настрій захисників української мови удесятирив сили протестувальників.
 
Усім відомо, що МВС відчуває себе «на коні», якщо треба розігнати мирну акцію чисельністю в кількадесят осіб як це було, скажімо, у Броварах 4 вересня цього року, коли міліція жорстоко побила учасників акції на підтримку Віталія Запорожця. Вони можуть упоратися навіть із сотнями чи кількома тисячами мітингувальників, але якщо міліція стикається з десятками тисяч – їй нічого не залишається, як стояти осторонь. Як приклад варто нагадати добродієві Захарченку цьогорічне святкування Покрови. Коли на Марш Боротьби 14 жовтня вийшло понад 30 тисяч людей, міліція жодним чином не намагалася йому перешкодити не через свою «толерантність», а через те, що вона просто не в змозі зупинити таку кількість активістів.
 

Тож, міліційні очільники мають пам'ятати: у разі масових фальсифікацій з боку режиму Януковича на виборах 28 жовтня наступного дня на вулиці вийдуть сотні тисяч обурених громадян. У такому разі міліції не залишиться іншого вибору, як підхопити гасла типу «міліція з народом» і приєднатися до протестувальників. Адже те, що боротьба зі всенародним протестом для МВС є неможливою, яскраво засвідчує Майдан 2004 року. Тому будь-які розмови про «толерантність» української міліції є невдалим маскуванням страху перед справедливим народним гнівом».

ua_vybory_2012