На моєпереконання ми перебуваємо відразу утрьох рабствах:

• СОЦІАЛЬНОМУ – залежність від того, які пенсії і соціальні виплати виплюне у свій народ влада, хоча Законодавством України передбачені пристойні умови. У соціальне рабство входить податковий гніт. Наші непомірні податки - породжують низькі зарплати і відповідно малі відрахування в Пенсійний фонд. Всі гроші у тіні. І підприємництво не розвивається і соціальні виплати знижуються;

• КОМУНАЛЬНОМУ – тарифи, які нічим не обґрунтовані та знищують нас і збагачують владу;

   

• ЗЕМЕЛЬНОМУ – відсутність можливості отримати свою законну землю та забезпечити себе відразу і житлом, і продуктами харчування, і відпочинком.

Всі ці пункти забезпечуютьвладі наявність голодного і тупіючоговід голоду народу. А таким народом легкокерувати. Підгодував трохи і влада вжей не така злочинна.

Що робити? Потрібнасоціальна, комунальна та земельнареволюція одночасно. Тільки це змуситьвладу хоч краплину поважати свій народ,а в кращому випадку ще й служити йому.

Для таких революційпотрібні каталізатори. Це правозахисникита політики, які будуть піднімати людейна захист своїх прав і допомагати їмвиборювати їх. На політиків надій небагато, тому залишаються правозахисники.

Юрій Кравець