Наприкінці тижня, щоминув, по телебаченню пройшло кількасюжетів, присвячених проблемам забудовидитячих майданчиків у столиці нашоїненьки – Києві. Розлючені кияни вирішилиприйти на засідання Київської міськоїради та висловити протест діям чиновників.Біля дверей мерії людей зустрілиспецназівці. Жінок, пенсіонерів, іншихактивістів досить жорстко (навіть ізпобиттям) відтіснили від державноїбудівлі.

Мотивація проста: неможна заважати працювати держслужбовцям,ніхто без перепустки не може зайти уміськраду, на засідання сесії потрібномати акредитацію і тд., і тп…

Виходить, простий людє абсолютно безправним і висловлюватисвою думку може лише на власній кухні(якщо такої немає – на орендованій).Депутату – слузі народу – не можназаважати, висловлюванням незадоволенняйого дій. Він же вирішує питання глобальні,значущі, а тут якийсь народ хоче внестидеструктив у такий гламурно-доляровийконструктив роздачі земельки підзабудови.

Тоді незрозуміло наяку ріпку чи хрін їх вибирати. Щоб вониховали свої розжирілі задниці за спецназ?Пацанва щось не розуміє, хто є реальнимїї годувальником. Та люди, які платятьподатки.

Та ні в одній нормальнійкраїні світу громадянину не заборонятьзайти до муніципалітету, будівліміністерства чи якогось іншого державногооргану. В нас навіть у райвідділ міліціїбез перепон не пустять заяву написатипро злочин, бо можна їм показникипопсувати.

Верховну Раду обгородиливисокою кованою кліткою – не влізай!На подвір’я адміністрації президентане зайдеш – ворота на спецзамку! Першаособа держави обгородила своєнескінченногектарове обійстя семиметровим(у висоту) парканом – напевне, щоб страусиз території не повтікали. У підкиївськесело Конча-Заспа на дорогу загальногокористування не в’їдеш – шлангбаум,мєнт, потрібний дозвіл (?!).

Навіть за часів розквітуєвропейського імперіалізму (за Габсбургів,Романових, Бурбонів чи Капетингів)вільний громадянин без перешкод заходивдо генерал-губернатора чи намісника,градоначальника чи бургомістра. (У 1908році студент Мирослав Січинськийприспокійно зайшов у кабінет австрійськогонамісника Галичини графа Анжея Потоцькогоі розстріляв його з револьвера за«народну кривду»…).

Якщо наші державні мужітак ховаються, може пора їх десь тактихо-таємно підстерігати, ловитипо-одному і переконливо втовкмачувати,як жити за законом, а не па-панятіям.

Думаю, кожному порядномуплатнику податків це до снаги. Вони уженас бояться!