У ніч з суботи на неділюнабув чинності законпро заборону куріння в публічнихмісцях.

Це – один з нечисельнихприкладів наближення України достандартів життя західного світу.

Куритине можна в ресторанах і кафе Парижа,Нью-Йорка, Лондона та Сан-Франциско. Цеочевидно для будь-кого, хто буває вАмериці та Європі.

Там немає зон вресторанах, розділених на курців танекурців. Все набагато простіше. Зонадля некурців розташована навулиці.

Наприклад, ось правилапаління в барах і ресторанах Сан-Франциско,найліберальнішого міста США. Паліннязаборонено всередині. Дозволено або навулиці біля бордюра (тобто на межіпроїжджої частини та тротуару), або неближче ніж 5 метрів від входу до закладучи його вікон.

Набуття чинностізаборони куріння в громадських місцях– це приклад життєспроможностігромадянського суспільства в Україні.Адже закон було ухвалено завдякиініціативі коаліції "За вільну відтютюнового диму Україну".

Набуттячинності новим законом викликалозбурення серед тютюно-залежної аудиторіїфейсбуку. Вони кажуть про порушенняправ людини та тоталітарне мисленнялобістів заборони.

Але правда дляцих людей полягає в тому, що українськийзакон не забороняє паління та не обмежуєїх свободу – цигарки залишаються увільному обігу, і кожен, як і раніше,може курити скільки заманеться.

Відмінністьтільки у тому, що тепер він цього не можеробити у барах і ресторанах. Якщо хочетьсязатягнутися, відвідувач має вийти навулицю. Саме такі правила діють вцивілізованому світі.

Новий законне тільки покликаний зберегти легеніта одяг людей, які не палять, а такожздоров'я обслуговуючого персоналуресторанів та барів. Закон робить меншзручним сам процес куріння – тобтоде-естетизує паління та на підсвідомомурівні бореться з цим явищем.

Іншимисловами, якщо раніше ти міг курити, непідіймаючи сідниць із крісла, то теперзмушений іти на вулицю. Частина людейлінуватиметься це робити – відтак, раночи пізно, число курцівзменшуватиметься.

Тютюново-залежнідрузі вимагають, щоб у ресторанах булостворено місця для курців та некурців.Насправді, цей механізм не діє – такіправила досі існували в Україні, але напрактиці місця для некурців були таксамо обсмалені тютюновим димом.

Таксамо світовий досвід показав, що немаєекономічної моделі в сегрегації –створенні окремих барів для курців танекурців. Тому що перші поглинаютьдругих. Бари для некурців елементарноне витримують конкуренції із закладами,де дозволено паління. Сьогодні у багатьохзахідних країнах (Франції, Британії,США) заборонено курити навіть в нічнихклубах – для охочих створено маленькі"кімнати смерті" з відповіднимрівнем концентрації тютюновогодиму.

Таким чином, запровадженокомфортні умови для тих, хто не палить– і пропонується альтернатива любителямпаління: вулиця або спеціальнакабіна.

Згідно з новим українськимзаконом, "забороняється куріннятютюнових виробів, а також електроннихсигарет і кальянів:

- у під'їздахжитлових будинків;

- у підземнихпереходах;

- у транспорті загальногокористування, що використовується дляперевезення пасажирів;

- у приміщенняхзакладів ресторанного господарства;

-у приміщеннях органів державної владита органів місцевого самоврядування,інших державних установ;

- настаціонарно обладнаних зупинкахмаршрутних транспортних засобів".

 

Закон передбачає штрафза куріння у "приміщеннях закладівресторанного господарства" – відоднієї до десяти тисяч гривень.

Активістирозробили зразок типової скарги, якадоступна за цимпосиланням: http://smokefreeukraine.org/leaflet.pdf

Цікаво,як самі законодавці будуть виконуватизакон, ухвалений ними ж – адже парламентськакурилка також має бути закрита, бо тутдіє пріоритет спеціальної норми закону(про заборону куріння в органах державноївлади) над загальною (про дозволені 10відсотків відводити під зонукуріння).

Переконатися в цьому мивже зможемо у вівторок. І для "Свободи"та Олега Тягнибока, який є лікарем заосвітою та некурцем по життю, це будегарний привід проконтролювати виконаннязакону "регіонально-комуністичним"керівництвом парламенту.

 

 

Сергій Лещенко