Чим перехвалений Кличко відрізняється від регіонала Тігіпка?

А й справді, чим?

Напевне ж, зростом,вагою, кулаками. Тим, що віком молодший,і в люди вибився не з комсомольськихбань. Світу більше побачив. Мов більшезнає…

А ось щодо мов, то тутявно варто іще поміркувати. Бо виявилося,що в одного з лідерів опозиції точказору щодо  української мова, котравочевидь є чи не найголовнішою умовоюнашого суверенітету і незалежностідержави, одним із найголовніших сторожівідентичності українців точнісінькоспівпадає з позицією його політичногосупротивника. Гнуть одне й те саме, хочаподібна точка зору для керівника УДАРУє не що інше, як публічна зрада політичнихінтересів його виборців.

Судіть самі.Заступник керівника провладної фракціїПартії регіонів у парламенті С. Тігіпко цими днями на одному з телеканалівзаявив:: «Унас є ряд депутатів, які просто не вміютьрозмовляти українською. І, перш за все,це пов'язано з тим, що в цих регіонахніхто просто не говорить, ті люди, якінавіть знали в школі, просто забулимову, вони сьогодні боятьсяспілкуватися цією мовою, тому що поганоїї знають».

Словом, просто катастрофа.Не вчили мови державотворчої (титульної)нації, не вивчають її регіонали нині,пройшли на виборах до парламенту відімені народу і тут відверто, нахабночерез свого ідейного керманича вимагаютьіндульгенції.

Проходитьтри доби після цього душевного стриптизу,вже на іншому телеканалі, цього разулідер фракції УДАР В. Кличко каженаступне: «Якщо людина хоче бутидержслужбовцем, він обов’язководержавною мовою має володіти, але він,як депутат, є представником громади, іми не можемо вимагати від нього говоритиіншою мовою, він все своє життя говоривросійською… Мовне питання 31-ше», -зазначив він. (Детальнішепро це читайте тут.)

Що це все, як не продовженнядаунівського руху, започаткованогорегіоналами, суть якого зводиться дотого, що у нас, мовляв, настільки розумні,толкові люди в складі фракції, але яким,на жаль, не під силу оволодіти українською.Мізків буцімто не вистачає. Звільнітьїх від цього.

А ось управлятиукраїнським бидлом, замічу принагідно,з цим у їхніх людей ніяких проблем невиникає. Тут, мовляв, усе, о’кей, панове!

Як за приклад можутьвказати  на Азарова, Арбузова,Прасолова, Колобова, Лєбедєва, Проскурякова,Болотських і на додачу на сонцесяйнупані Королевську, які українською неволодіють ні ступ ногою. Але успішнокерують цілими галузями, міністерствами,входять до золотого цвіту команди В.Януковича – є основою так званогоукраїнського уряду, який мислить,спілкується, приймає рішення ірозпорядження на своїх засіданнях виключно російською.  Перекладачіздійснюють документальний перекладдля українського бидла.

Це ж про цих новихурядовців, які мають вершити долю 46мільйонів, уже розписався пан Кличко,заявивши, що нафіга їм знати ту ж такиукраїнську, якщо вони «все своє життяговорили російською».

Справді, вони ж восновному народилися, виросли, виховувалисяв Росії, а тепер ось приїхали будувати«руський мір» в Україні. Так начебтокращих від них будівничих у нас немає…

Ось якраз хворобливааморфність таких перехвалених «лідерів»,як В. Кличко, котрі вважають, що мовнаідентичність справа, як він висловився,- «31-ша», якраз і призвели до того, щоукраїнофобство в нашій державі набралонечуваних розмірів. Чим навіть хизуютьсяокремі зрусачені чиновники. А представникип’ятої колони опустилися навіть дотого, що зверхньо і нахабно встановлюютьдля титульної нації України, де і якоюмовою висловлюватися, скільки відсотківмає бути в ефірі нашого мовного продукту.

Ви ж, сподіваюся, ще незабули про літні вправи відвертоїукраїнофобки з фракції Партії регіонів,яка розробила і внесла на розглядпарламенту законопроект, відповіднодо якого в українських ефірах радіо ітелебачення не повинно бути більше25-відсотків української музики й пісень.Бо їх теж, через низький рівень своїхрозумових здібностей не можуть сприйнятиті, хто виріс у неукраїнському (читайросійському) мовному середовищі.

І тут, як бачимо, такожкатастрофа. Ще одне горе з розуму старшогобрата.

По-правдікажучи, я думав, що Кличко європейськалюдина і тому напередодні виборів усвоїх публікаціях в «Українські правді»,на сайтах Кореспондент.net,Газета.ua,ТелеКритика, в зарубіжній московськійпресі всяко підтримував ним очолювануполітичну силу, закликав голосувати зайого команду. Виявляється, нечуванопомилився. Боксер просто відточувавудари на грушах, а не цікавився тим, як,приміром, у тій же Європі люди різнихнаціональностей боролися за мову своєїтитульної нації. Не було на це часу.

Але хіба ж він не розуміє,що своїми недолугими заявами фактичнозакликає нас покоритися ганебномузросійщенню, яке вже геть остогиділо.

Якщо підходити до оцінкиданого вчинку Кличка з погляду історії,то це було б рівноцінно тому, якби колись,після виходу Чехії зі складу Австро-Угорщини,він закликав чехів і далі розмовлятинімецькою, або ж корейців японською.

Нехай же знає пан Кличко і те, що таким же силовим методомвитіснення імперських мов зі своїхтериторій завойовували місце під сонцем,на своїй землі мови державотворчих(титульних) націй в Індонезії, наФіліппінах, в інших країнах.

Скажімо, перший президентЧехословаччини Г. Масарик із першихднів свого президентства у 1918 р.недвозначно заявив про колонізаційнийхарактер заселення німцями окраїннихчеських територій. За його урядуваннячеська мова не тільки була проголошенадержавною, а й через низку законівактивно впроваджувалась у суспільнежиття. Усі державні урядовці й військовіофіцери мусили складати іспит з чеськоїмови, причому іспит був складним, томуневдовзі переважну більшість урядовціві офіцерів становили чехи.

Надаючи перевагу срідніймові, владна еліта Чехословаччини незважала на звинувачення з боку німецькоїменшини у дискримінації німецької мови,оскільки відомо, що принцип мовно-культурноїрівноправності в постколоніальнийперіод демагогічно використовуєтьсяв інтересах колишньої імперськоїкультури і саме представники імперськогонароду найбільше на ньому наголошують.

(Точнісінько все так,як зараз подібне відбувається в Україні).

Фактичнослова В. Кличка можна сприйняти, якзаклик до державного білінгвізму(використання двох мов у державотворенні),що є  насправді надприродним явищем.Це все одно, якби стверджувати, що в тебеє дві мами,  і що вони обидві маютьжити в твоїй сім’ї.

Насправді утвердженняв незалежній Україні мови найчисленнішогокорінного етносу у статусі державноїцілком відповідає європейськомупринципові мовно-культурного будівництваі є єдиним шляхом консолідації населеннята гармонізації міжетнічних стосунківу країні. Адже, щоб знав пан Кличко, із47 європейських країн (якщо рахуватиРосію, Закавказзя і Туреччину) своянаціональна мова є державною (абоофіційною) у 41 країні, тобто у 85 % відзагальної кількості.

То чому ми маємо бутивинятком з європейської практики? Тому,що, як стверджують політики ПР  і УДАРУ в нас багато розумово нездатнихосвоїти українську? Думаю, що вони явнопомиляються. Українські росіяни толковілюди і мовний бар’єр для них, меніздається, не перепона. Особливо тоді,коли такі їхні агітатори, як Тігіпко таКличко зрозуміють помилковість своїхкроків.

Хто не володіє українською,має її вчити!

А на закінчення картинказ життя сучасної Латвії. Теж. До речі,європейської держави, пане Кличко.

«Організатори приїздуДіда Мороза з Великого Устюга в латвійськиймісто Резекне були оштрафовані занедостатнє використання латиськоїмови. В інспекцію з державної мовиЛатвії(зверніть увагу, яка там є державнаслужба!)  надійшла скарга, що насвяті, організованому місцевим Центромросійської культури Дід Мороз говоривросійською мовою, при цьому перекладна латиську не був забезпечений. Данаобставина визнали дискримінацієюприсутніх на святковому заході латиськихдітей і державної мови…»

Чим усезакінчилося – читайтетут.

 Так щовисоке довір’я виборців, як і депутатськийзначок на лацкані, це ще не правотрактувати все на свій копил і лад.Особливо ж коли підслухане у п. Тігіпкавидавати за власне.

А ще до кожногоінтерв’ю треба також досконалоготуватися, аби не доводилось потім чудовійписьменниці Марії Матіос бути в ролі своєрідного перекладача зрозтлумаченням. Власне, пояснювативсім, що та як із сказаного   керівникомфракції належить розуміти.

Отже, українськоюпотрібно не лише досконало володіти, ай знати для чого українцям вона такконче необхідна.