Немає жодного сумнівуу тому, що Національна Рада з питаньтелебачення та радіомовлення тепер, заокупаційної адміністрації та антидержавногорежиму, перетворилася на такий собіприхисток українофобів-табачників, якіігноруючи національні інтереси таздаючи в оренду інформаційний простірукраїноненависникам, не гребують ще йгребти гроші лопатою до власнихкишень. 

Проте, даруйте мені занаївність, на позірну лояльність доНаціональної радіокомпанії, яка перебуваєу міцних лещатах пропаганди ПартіїРегіонів я від Нацради усе-такирозраховував. Де там! Днямичлени Національної ради з питаньтелебачення та радіомовлення, як справжнібазарні бариги, продали вільні радіочастотиFM-діапазону улюбленим компаніям АльониБандарєнки – радіо Шансон, Авто-радіо,Ретро-ФМ та іншим місіонерам убогогоросійськомовного музичногоконтенту. Національна радіокомпаніяУкраїни, натомість, сподіваючись отримати23 частоти з барського плеча зграїМанжосова отримала одну... ту, на яку небуло жодного конкурсу.

Очевидно, щоНацрадіо у вирі суцільної "развлєкухі",якою нинішня влада зомбує незміцніліукраїнські голови, лишається чи неєдиним, хай і непевним прихистком длясвідомих громадян, які воліють матибільше інформації, аніж сумнівної якостіпісень, та, що найголовніше, чути їїрідною мовою. Національне радіо довсього того ще й єдиний транслятор, щоу повному обсязі висвітлює роботуВерховної Ради України, даючи можливістьусім депутатам, які мають позицію таподають у сесійній залі голос, бутипочутими своїми виборцями. Тож рішенняНацради про розподіл 23-ох вільних частотв FM-діапазоні, на моє переконання, є непросто заангажованим, але ще йантидержавним! У зв"язку з цим я вжепідготував депутатське звернення доНацради, через яке вимагаю оприлюднитивсі умови конкурсу, який Національнарадіокомпанія України "програла":

27грудня 2012 року у пресі з'явилася заяваНаціональної радіокомпанії Українипро те, що підсумки останнього конкурсуна отримання частот для радіомовлення,оголошеного 16 жовтня і завершеного 26грудня 2012 року, засвідчують, що Національнарада України з питань телебачення тарадіомовлення нехтує національнимиінтересами нашої країни в інформаційнійсфері.

Навіть поверхове ознайомленняз підсумками конкурсу, на жаль, даєпідстави сприймати заяву НТКУ всерйоз,адже з 21-ї поданої нею заявки булозадоволено було задоволено лише одну– на противагу десятку комерційнихрадіокомпаній, у тому числі й тих, чиядіяльність піддавалася критиці навітьз боку самої Національної ради. А йдетьсяпро національне надбання – всеукраїнськудержавну радіокомпанію, де працюютьсотні кваліфікованих фахівців і якиймає в своєму розпорядженні значнуматеріально-технічну базу, створену накошти платників податків. Певна річ, угромадськості в цій ситуації виникаютьзапитання, які творчі аргументи вплинулина рішення Національної ради, підбиваючипідсумки конкурсу, щоразу віддаватиперевагу не НРКУ, а якомусь із комерційнихмовників.

Громадськість звертаєувагу також на те, що в останні рокимережа дротяного радіо фактично пересталаіснувати, а колектив НРКУ, з іншого боку,вже набув досвіду працювати в діапазонахкоротких радіохвиль. Навіть сама владарозглядає НРКУ як базу для створення вУкраїні Суспільного мовлення (нашеневиконане зобов'язання перед РадоюЄвропи). То чому ж тоді державним органом,перепитує керівництво НРКУ, приймаютьсярішення, які нищать підвалини національноїінформаційної сфери?

У зв'язку іззаявою НРКУ та стурбованістю громадськостіпрошу надати протокол засідання, наякому підводилися підсумки конкурсу16 жовтня – 26 грудня 2012 року, та викладпрограмних концепцій радіокомпаній,що брали участь у цьому конкурсі.

Будувдячний за оперативне реагування нацей запит та за повідомлення, в якийспосіб можна отримати ці матеріалишвидше.

 

Ігор Мірошніченко