Перебуваючи, схоже, у новорічному чаді, лідер Компартії Петро Симоненко впав у «коммунізменний маразм» і видав на-гора щось феєричне. Спочатку він закликав гаряче подякувати китайським комуністам за те, що українці не ходять голими і босими. Потім Симоненко звинуватив співвітчизників в тупості, бо вони не зуміли зрозуміти передвиборчі гасла КПУ, а в якості прикладу знову-таки привів комуністів Китаю.

У святковому інтерв'ю на «5 каналі» Симоненко повідав, що тільки завдяки комуністам і комуністичному Китаю громадяни України мають можливість харчуватися, одягатися і взуватися, а інакше ходили б голими, босими і голодними. До настільки глибокого висновку Симоненко прийшов шляхом порівняння вкрай високих цін на продукти харчування і споживчі товари в Європі і цілком доступних в Китаї. Де в чому головний український комуніст, звичайно, правий, але в основному він все безбожно перебрехав. Перш за все Симоненко забув сказати про відверто паршиву якість більшості споживчих товарів Made in China. Точно так само він зволів не згадувати,

що Європа вже давно сама використовує китайський ширвжиток. Користуючись вкрай низьким, навіть за українськими мірками, рівнем зарплат в Піднебесній, європейські, американські і японські корпорації розміщують замовлення на китайських підприємствах, продукцію оздоблюють своїми фірмовими етикетками, причому ту, що трохи краще якістю, забирають собі, а гірше впарюють нам.

Причиною засилля китайського ширвжитку, як відомо, є повний розвал відповідних галузей вітчизняної промисловості, від якої залишилися тільки експортно-орієнтовані хімія і металургія. У цьому слід справедливо звинуватити підлих олігархів і антинародну владу, що Симоненко звично і робить. Але проблема в тому, що майже всі 20 з гаком років незалежності не тільки він і його так звана Компартія засідали в парламенті, але їх же посланці входили в правлячі коаліції і навіть в уряд, керували центральними державними органами. Наприклад, ще недавно представник КПУ «успішно» керував митницею, а ще один висуванець «ленінців» донині рулить Фондом держмайна, розпродаючи олігархам за безцінь ласі залишки колишньої загальнонародної власності. Словом, чиє б теля мичало... Нарешті, якщо пересічні громадяни України дійсно змушені одягатися в китайські товари, то продукти харчування ми, слава богу, маємо власні. Тому, говорячи про те, що комуністи Китаю нас годують, Симоненко неабияк «заливає» - напевно, сильно відірвався від народу і давно не ходив в продуктовий магазин ...

Також Симоненко повідав, що виборці неправильно зрозуміли їх основне гасло на виборах - «Повернемо країну народові!». Виявляється, не Симоненко і компанія, сидячи в парламенті та інших органах влади, покликані «повертати країну народу», а сам народ, керуючись настільки глибоким тезою і під мудрим керівництвом Комуністичної партії, повинен повернути собі свої права і блага. У відповідь на каверзне запитання ведучого, як можна за допомогою КПУ відібрати країну в олігархів, яких політсила підтримує, Симоненко знову взявся вітійствувати на тему «унікального прикладу комуністичного Китаю», що став супердержавою і визнаного в цій якості навіть Америкою.

«Міркування» Симоненко свідчать про те, що він погано встигав з марксистсько-ленінської теорії у своїй «вищій партійній школі». Нагадаємо, що внутрішня і зовнішня траєкторії сучасного Китаю підпорядковуються не комуністичною ідеологією, не марксистсько-ленінською або маоїстською схемою, а іманентним законам капіталізму, як їх розумів Карл Генріх Маркс. Піднебесна - яскрава ілюстрація тез Володимира Ульянова-Леніна при державно-монополістичному, імперіалістичному капіталізмі, прикрашеному псевдокомуністичними декораціями - партквитками, з'їздами, червоними прапорами, гаслами про братерство народів, про задоволення розумних матеріальних і духовних потреб трудящих, про світле майбутнє без потреби і експлуатації, в якому всі кращі властивості людини отримають безмежний розвиток. З позицій цієї комуністичної ідеї, не замутненою різними збоченнями, Китай - це одна з найяскравіших втілень антикомунізму. За рівнем хижацької експлуатації природних і людських ресурсів китайські «комуністи» заткнуть за пояс будь-яких капіталістів. У країні безперервно бунтують національні окраїни - Тибет і Уйгурський край. Прагнучи прибрати до рук багатства надр країн Африки, Піднебесна домоглася того, що антизахідні настрої на Чорному континенті стрімко змінюються антикитайськими. У самому Китаї неухильно поглиблюється соціально-економічна нерівність, антагонізм між працею і капіталом, між суспільним характером виробництва і приватно-капіталістичним способом привласнення продуктів праці. Все частіше спалахують бої силовиків з громадянами, які протестують проти експропріації у народу землі й природних ресурсів корпораціями, що є, по суті, гарячою фазою класової боротьби.

Нарешті, на з'їздах китайської компартії вже давно не говорять про комунізм і навіть про Мао рідко згадують. Наприклад, сходячи на престол в 2002 році, колишній глава партії і держави Ху Цзіньтао висував гасло побудови до 2020 року товариства «сяокан» - середнього достатку, де переважна більшість буде жити в достатку. Але з цим поки не дуже ладиться, а тому, здаючи пост Сі Ціньпіну в листопаді 2012-го, Ху все більше говорив про боротьбу з корупцією та соціальні проблеми. Влаштувати в Україні Китай, як закликає Симоненко, значить, змусити наших громадян працювати за $ 100 в місяць без надій на пенсію по 12 годин на добу і ночувати біля верстата, щоб не відволікатися від роботи, не витрачати час і гроші на поїздку додому і назад. І працювати навіть не на комунізм, а на тих олігархів, які фінансують виборчі кампанії. У тому числі і самого Симоненка.

 

Андрій СКИДАН