Чехи перестали визнавати Україну безпечною для своїх власних громадян.

Взагалі такого поняття як «політичний притулок» немає, є поняття «притулок» і достатньо великий перелік підстав, на яких він надається. В ст.12 чеського закону про притулок написано, що він надається іноземцю, якщо будуть встановлені впровадження, що іноземець переслідується за здійснення політичних прав і свобод або має цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою таких переслідувань. Визначати своїм законодавством, що таке притулок і на підставі чого він надається, є виключно суверенним правом країни.

Коли почалися розмови про те, що Олександр Тимошенко подав заяву на отримання притулку в Чехії, я говорив, що він його однозначно отримає, тому що перед тим була протоптана дорога паном Данилишиним. І в тому, і в іншому випадку не було прямих політичних переслідувань, але були цілком обґрунтовані побоювання, що в Україні відсутнє верховенство права, в українських судах неможливо знайти правосуддя і правове вирішення питання.

Коли вся Європа стала на позицію, що переслідування Юлії Тимошенко відбувається за політичними мотивами, стало абсолютно зрозуміло, що всі справи, які будуть виростати навколо екс-прем’єра, автоматично визнаватимуться політично вмотивованими. Тому, коли була порушена справа про ЄЕСУ, де Олександр Тимошенко займав ключові посади, стало зрозуміло, що у нього є два виходи: або зразу іти за дружиною до суду, або шукати притулок в будь-якій країні.

З 2005 по 2010 рік до Чехії було чотири подання від України щодо отримання притулку і жодного разу такий притулок наданий не був. Тоді Чехія вважала Україну безпечною країною, де всі питання можна вирішити в рамках українського права, правосуддя, політичної системи і т.і. І те, що притулок був наданий Данилишину, говорить про те, що чехи просто перестали визнавати Україну безпечною для своїх власних громадян.

Крім цих двох прецедентів, на черзі стоять ще дві країни, які також надаватимуть притулок українцям за ознакою політичного переслідування або неможливості вирішення правових питань в українській системі правосуддя. Це Австрія, де скоріше за все отримає притулок Поживанов, і Латвія, до якої подав заяву на надання притулку Денис Олейніков, у якого були серйозні побоювання про порушення проти нього кримінальної справи на підставі друку футболок з відомими гаслами.

Європа абсолютно чітко визнає, що в Україні немає справедливого суду, верховенства права, закон діє по-різному для різних категорій осіб. Визнаючи це, Європа буде надавати притулок всім людям, які звернуться до неї за визначеними мотивами, якщо вони це зможуть довести. Якщо ці люди будуть хоча б трохи суспільно відомі, у них є шанс отримати притулок на 99%, звичайно, в разі, якщо вони не будуть прямими злочинцями. В рамках інституту притулку в світі абсолютно чітко визначені категорії людей, яким не надається притулок, – це військові злочинці, люди, які порушують основні принципи ООН, та які мають величезні заборгованості, доведені судом.

Зараз говорять, що якщо Україна піде білоруським шляхом, можуть бути застосовані такі санкції, як невидача українським викопопосадовцям віз, якесь блокування активів і т.і. Я думаю, це вже відбувається. Якщо ми проведемо експеримент і попросимо суддю Сітайло, суддю Кіреєва чи прокурора Фролову подати заяву на отримання шенгенської візи, я впевнений на 99%, що їм буде відмовлено з формулюванням, що ця особа небажана в межах країни, куди вона подає заяву. Ця реакція Європи скоріше за все вже є, просто це не робиться в публічний спосіб.

Крім того, треба зважати, що коли людині надається притулок і говориться, що на політичних мотивах, це веде до катастрофічного погіршення інвестиційного іміджу країну та до серйозних економічних втрат.

Виктор ЧУМАК