Категорично протиподібного підходу до іноземногоусиновлення. В таких питаннях дорослімають виходити виключно з інтересівдитини. Це дорослі створили краіну, вякій є діти- сироти, в якій діти - інвалідиприречені на життя в будинку малюка,потім в інтернаті і там залишаться докінця своіх днів. І перед тим , якзабороняти іноземне усиновлення,потрібно змінити краіну. Щоб соціальніі економічні стандарти життя в ній, аголовне - мораль суспільства, милосердяі людяність- не доволяли цьому суспільствуспокійно дивитися на те, що є сиротинці...

Ось над чим, шановніколеги, нам з вами треба зосередитися!Теза про вивіз дітей на органи не итримуєжодноі критики. Так, бувают випадки,коли усиновитлі жорстоко поодяться здітьми( як в Украні, так і а кордоном).Але для уникнення подібного вартопосилити зв'язок з соцслужбами, яківідслдковують долю прийомнов дитини,в т ч в інших краінах. В т ч черезратифікацію Гаагськоі конвенціі.Проблему сиріт потрібно вирішуватиКОМПЛЕКСНО, а не черз заборони. Сьогодніукраінці почали всиновлювати більшесиріт.Пріоітет- за національнимусиновителем. Прийомна сім'я, опікунство,сімейний дитбудинок. Але... Черга навсиновлення немовлят. А після 6 роківдитині все складніше найти нову сім'ю.Всі хочуть здорових дітей. А ось малюківіз складними діагнозами, з синдромомДауна, з ортопедичними проблемами берутьіноземці і дають ім шанс жити нормльнимжиттям, лікують іх. Як дорослі можутьпозбавити беззхисну дитину шансуотримати медичну допомогу ? Якщо саміне створили передумов в своій краіні?Ще один аспект. Багато сімей берутьдитину під опіку, а не всиновлюють, хочай хотіли б, через матеріальний аспект.

Опікун отримує на дитинугроші, при усиновленні родина сама несевсі видатки на виховання. В нашомузлиденному суспільстві цей фактор граєсвою роль: виростити дитину непросто... Ще одне: чомусь державні дитбудинкиотримують на дитину значно більші суми,ніж будинки сімейного типу. Хоча теж єдискусія- де дитині краще. І дитбудинкидержавні навіть не зацікавлені"відпускати" вихованців, бо втрачаютьфінансування. Це- лише короткий перелікпроблем і питань усиновлення, які маємовирішувати. Мовчу вже про те, що владасуспільство, церква, всі авторитетніустанови мають проводити просвітницькуроботу з майбутніми батьками, що инутидитину- це ГРіХ.

І допомогати іі ростити,особливо,якщо дитя має спеціальніпотреби. А не кидати нещасну маму самна сам зі своєю бідою. Мені здається, щотільки так можна наблизитися до того,що в Украіні не буде сиріт, а значить ііноземного уминовлення. А не рубати зплеча під гаслами, що наші діти маютьжити тльки тут. Доя цього спочатку вонисправді мають стати НАШИМИ, спільноюбіллю і спільною справою. Я готова надцим працювати скільки потрібно. З усімаполітичними силами. Бо тут не може бутижодноі політики.

Ирина ГЕРАЩЕНКО