В Одесі поруч стоять Пушкін і жена єго пушка ( британська корабельна гармата ХІХ ст. ) Днями трапилося там бути. Я ніколи не пропускаю нагоди поспоглядати яку небудь гармату. А в цей час мій приятель пристав до екскурсії біля Пушкіна, екскурсоводка розповідала провінційним лохам про те, що її дочку в школі примусили вивчати Пушкіна в українському перекладі і що вона пообіцяла дочці відрізати язика якщо почує від неї бодай строфу українською. А чи примушуєте ви дочку читати Шекспіра в оригіналі? - питає приятель. Ні, в російському перекладі - відповідає та. Далі була нецензурщина яку не цікаво переповідати.

Колись в класичних гімназіях, розповідав Куріньській, робили такий ланцюжок: грецький вірш гімназист перекладав французькою, другий гімназист перекладав французький переклад латиною, третій перекладав те що вийшло німецькою, четвертий німецький переклад перекладав грецькою і тоді порівнювали грецький оригінал з грецьким перекладом. Гарна вправа. Порівняння перекладів з оригіналами - благотворне. Що міг би підтвердити й Пушкін, який французькою володів краще ніж російською.

Іноді я навіть захоплююсь нашими рускоязическими братами. Їхньою здатністю до спротиву.

Нещодавно розговорився з гримершею на ТБ. Жінка років п"ятидесяти. 30 років мешкає в Україні. Зізналася мені, що не може дивитися україномовні новини, не розуміє мови. От такі жінки і є сіллю московської землі.

Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ