Відучорашнього дня маю дві новини. Однахорошу, іншу – не дуже.

З одного боку, якщовірити керівнику апарату ВР ВалентинуЗайчуку, під законом України «Проблагодійну діяльність і благодійніорганізації» (№5073-VI)нарешті дивовижним чином з’явивсяпідпис Януковича – не пройшло і півроку.

Отже, благодійникимають нарешті привід порадіти душею затих, кому адресована допомога – самотнілітні люди, діти-сироти, багатодітніродини, невиліковно хворі, талановитамолодь із незаможних родин: майбутнінауковці, державотворчі, художники,співаки, письменники.

З іншого боку, главанашої держави вкотре продемонструвавне лише правовий нігілізм, але й зневагу– і до людей, і до законів, і доКонституції, яку має боронити.

Імунітет проти судовогопереслідування в Януковича не вічний

До вчорашнього днямайже півроку благодійники й авторизакону переконували «гаранта» внеобхідності виконати прямі вимогиКонституції і візувати закон.

Як офіційно, так імедійно – зверталися, пояснювали івимагали. Адже впродовж 15 днів післяотримання закону главою держави йогоне було ні підписано, ні повернуто назаддля повторного розгляду – як тоговимагає ч.2 ст. 94 Основного закону країни.При цьому ст. 68 Конституції вимагає відпрезидента додержуватися Конституціїі законів України, а стаття 102 вповноважуєглаву держави бути гарантом дотриманняїї вимог з боку всіх без виняткучиновників.

За такого нормативногорозкладу Янукович навіть не може собідозволити перевести «стрілки» на когосьіз підлеглих. Мовляв, недопрацювали,нероби – не догледіли і не доповіли.Адже йдеться про персональнувідповідальність.

Тому довелося менізвернутися до керівників АП і ВР задлявстановлення юридичного факту іреєстрації позовної заяви до главидержави стосовно грубого порушення нимвимог ст. 68, 94, 102 і 106 статей Конституції.

Схоже, лише після тогодо Януковича дійшло, що за протиправнезволікання йому доведеться відповідатиособисто – якщо не сьогодні, то завтра.

Під законом «одразу»віднайшовся підпис – через піврокупісля прийняття.

Як документальнопідтверджує відповідь керівникаапарату ВР Валентина Зайчука, законухвалено парламентом 5 липня 2012 року,підписаний спікером 30 липня 2012 року,наступного дня документ надійшов до АП– і лише вчора (!)тобто 29 січня 2013 рокузакон повернуто з підписом до парламенту.

Шукайте – кому вигідно(с)

Виникає закономірнезапитання – навіщо президентупідставлятися «на рівному місці». Комубув потрібний подібний злісний саботажупродовж 6 місяців?

Відповідь проста –надто зручним попереднійзакон був для чиновників, які звикликористуються держбюджетом – начевласною коморою. Саме їхніми зусиллямиблизько третини доброчинних внесківдо адресатів досі не потрапляло – їхвідфільтровували до бюджету задля«спільного» блага, а звідти – хто вкраде,а хто покладе до кишені на цілком«законних» підставах.

До прикладу, законвимагав від операторів мобільногозв’язку – стягнути 36 копійок податку(36%) з кожної гривні, яку люди переказувалипід час смс-марафону на будівництводитячої лікарні або допомогу хвороїлюдині

Той самий закон провокувавбанки до відмови в переказі коштівпотерпілим від стихійного лиха, докиблагодійний фонд не надасть інформаціїпро їх індивідуальні податкові коди,аби стягнути з цієї суми  15% податок– авансом.

Відповідно до нього вінваліда без ніг здирали до бюджету неменше 180 грн. податку, якщо візок вартістю2 тис грн. йому було подаровано не родичем,а товаришем – із сусіднього будинку.

Підписано, але неоприлюднено

Найціннішим у відповідіЗайчука є встановлений факт наявностіпідпису Януковича під законом. Якщозакон буде оприлюднено, в Українінабудуть чинності європейські правилагри в сфері благодійництва.

У тому числі:

1) зменшення податковогонавантаження на громадянина-одержувачаблагодійної допомоги, зокрема, звільненнявід оподаткування товарів та послугблагодійного характеру;

2) скасування мінімальногопорогу пожертв, які дають право наподатковий кредит;

3) звільнення відоподаткування 30% суми пожертв, але небільше 15% сукупного оподаткованогодоходу;

4) спрощення процедуристворення благодійних організацій:скасування територіального статусу,обмеження здійснення реєстрації лишедержавними реєстраторами, звільненняблагодійних фондів від плати за внесеннязмін до установчих документів, скасуваннявимоги внесення мінімального капіталудля благодійних фондів;

5) розширення сферблагодійної діяльності, зокрема: допомогаособам у кризових ситуаціях, соціальнезабезпечення та соціальні послуги,правова допомога, захист прав людинита основних свобод, розвиток територіальнихгромад;

6) зміцнення матеріальноїбази благодійництва, зокрема, впровадженняспадкових договорів та заповітів,благодійних сервітутів, благодійнихендавментів, благодійних лотерей,публічних зборів пожертв та продажодержаного майна з публічних торгів;

7) посилення прозоростів сфері благодійництва: встановленнясолідарної майнової відповідальностічленів органів управління; визначеннявидів інформації про благодійнудіяльність, доступ до яких не обмежуєтьсячи обов’язковий; встановлення додатковихпідстав для позовів про ліквідаціюблагодійних організацій.

І насамкінець

З одного боку, підпис,проставлений «заднім числом» не рятуєглаву держави від юридичної відповідальностіза майже піврічне зволікання з наданнямчинності закону. Так би мовити, на всесвій час.

З іншого – станом насьогоднішній день всяк бажаючий можеспостерігати дивовижний феномен. Начезакон підписано – якщо вірити Зайчуку.

При цьому жодної згадкипро нього досі немає на жодному офіційномусайті.

Ну, просто чудесаукраїнського законотворення, та й годі!

Леся ОРОБЕЦЬ