Вчора не встиг на літак у Франкфурті. Чесно вам скажу, ситуація не з приємних. Особливо, коли віза закінчується через три години, квиток не підлягає обміну, і на новий не вистачає коштів.

Телефоную до українського посольства в Німеччині. Жінка незадоволеним голосом питається, що трапилося. Пояснюю.

«Ну, знаєте, ви теж знайшли час дзвонити. В нас кінець робочого дня, і я вже йду додому. Звісно, можу вам дати свій номер мобільного — але допомогти я навряд чи зможу. А де саме ви знаходитесь? У Франкфурті? А, ну то взагалі чого ви сюди телефонуєте? Це не наш консульський округ. Знаєте, йдіть краще до поліції в аеропорту, може вам там чимось поможуть. Досвіданья». Все.

Трохи не по собі від перспективи опинитися в чужій країні абсолютно поза законом. До речі, при прострочці шенгенської візи — нев'їздний режим на кілька років. Уявляю собі реакцію американського посольства на схожу ситуацію з громадянином Сполучених Штатів.

Допоміг фейсбук з порадою Максима Бурбака та Андрія Круглашова. В результаті Люфтганза зробила знижку в 215 євро на наступний рейс, до 23:59 я пройшов митницю і дочекався ранкового літака в трансферній зоні.

Питання: за що посольство отримує гроші із моїх податків? Певне, за те, що забезпечує своїми «порадами» стабільне надходження штрафів від нелегалів для місцевої поліції. Чому мені може бути відмовлено в належній консультації в разі нагальної потреби, а я не можу відмовитись сплачувати, до прикладу, ПДВ?
 
Проблема в тім, що в Україні таке ставлення до громадян з боку держслужб — тотальне. Система держслужби відверто зажралася: починаючи від освіти і охорони здоров'я — і закінчуючи посольствами. Бо при всій некомпетентності і малоефективності, ця система має монополію впливу на цілі сфери життя інших людей. Дома до цього звикаєш, знаходиш потрібні для виживання важелі та контакти. А потрапивши в безвихідність закордоном — відчуваєш всю гостроту іронії.
 
Монопольна держава спаскуджує суть будь-якого сервісу. Саме тому держава повинна мати мінімум сервісів і служб. І навіть в цьому мінімумі — конкурувати із аутсорсними приватними компаніями. Бо без конкуренції ніякої якості, ніякого належного сервісу і ніякого людського ставлення не буде. Ніколи.

v-miskyi