Найбільш очевидною ознакою цивілізованості та розвитку країни є зовсім не кількість дорогих автомобілів, як це видається пасажирам міністерських  Майбахів, а стан доріг, якими вони пересуваються.

Римську Імперію, яка в своєму зеніті,  мала близько 300 тис. км. облаштованих доріг, було легко відрізнити від непрохідних лісів та боліт ще не завойованих нею територій. Римські дороги використовувались ще не меньше тисячі років після падіння Імперії, а подекуди, просто вкриті тонким шаром асфальту, експлуатуються  й досі.

Наявність такої спадщини не лише створювала Європі серйозні конкурентні переваги, але й формувала культуру транспортної інфраструктури. В Росії, до прикладу, до вісімнадцятого століття в якості основних шляхів використовувались річки: влітку сполучення по ним відбувалось водним транспортом, взимку - по льоду. Відсутність доріг тут очевидно також стало традицією і навіть предметом своєрідних хворобливих гордощів. Принаймні в перемогах над Наполеоном та Гітлером, поруч з Генералом Морозом, який символізував суворі кліматичні умови, не останню роль відводять Генералу Бездоріжжя.

Не відомо до якої війни готуються зараз в Україні, проте стан її автошляхів наводить на думку, що їх навмисно перетворюють на полосу непереборних перешкод для потенційних окупантів. В результаті пересування навіть міжнародними трасами не лише перестало бути комфортним, але й становить реальну небезпеку для тих, хто ними пересуватись ризикує. Мода на купівлю вертольотів, яка виникла останнім часом серед представників політичного та бізнес естеблішменту, також не надихає на оптимізм щодо можливого поліпшення цієї ситуації в оглядному майбутньому.

Україна дедалі більше втрачає ознаки не лише суверенної держави, але й просто цивілізованої території. Це має тішити екологів. Адже такими темпами вони ще за свого життя встигнуть побачити заселення зубрами залишених українських міст.

Олександр ДАНИЛЮК