Євразійський інтегратор Віктор Медведчук вважає, що під створенням Зони вільної торгівлі та Асоціації з Євросоюзом ховаються корисливі цілі європейських чиновників зробити українську владу повністю маріонетковою, назавжди відірвати Україну від Росії, а також полегшити експансію товарів з ЄС на український ринок. При цьому, як пише кремлівський кум у своєму блозі на "Кореспонденті", українській владі відводиться роль "дурня у старому польському преферансі".

Своїми міркуваннями батько подвійного сервера нагадує совкову бабусю біля під'їзду початку 1990-х років. Пам'ятається, саме в ті часи малоосвічені адепти СРСР розповідали в чергах, який же корисливий Захід і віроломний НАТО, не дай боже, відокремляться від Росії-матінки Прибалтика з Україною і в ці країни прийде розруха та голод. Так, що там бабусі, навіть центральне телебачення тих часів цілком серйозно говорило, мовляв, що через кілька років Литва, Латвія та Естонія приповзуть на колінах за газом та нафтою у лоно Москви.

Минули роки, ці країни стали повноправними членами ЄС та північноатлантичного Альянсу. Багато з них вдало виграють судові позови в міжнародному арбітражі проти вуглеводневого спекулянта Газпрому, що зарвався. Росіян з Прибалтики ніякою мітлою не вимести - вчать потихеньку литовський, звикли до естонських вивісок, звертаються до суду латиською і соплять у дві дірочки.

Кому ж із п'ятої колони хочеться повертатися на батьківщину-уродину, яка спромоглася, продаючи втридорога енергоносії забезпечити своїм підданим пенсію менше, ніж у жителів цих карликових країн, які купують спекулятивний газ і нафту в колишній метрополії.

Медведчук вважає, що українській владі в орбіті Кремля відведено роль рівноправного партнера. Буде вам, товаришу неТАКівець! Риторика російської сторони та пропозиції щодо управління "Таємним союзом", як його охрестили українці, чудово ілюструють зневагу українськими інтересами та беззаперечне підпорядкування української управлінської еліти московським панам. 

Це тільки в такому ненавидимому азіопцями Євросоюзі кожна країна, навіть така маленька, як Литва має право голосу нарівні з потужною Німеччиною чи Великою Британією. 

Розчулює риторика В. Медведчука щодо розриву України з матрицею. Мабуть, колишній есдек мало спілкувався зі своїм підзахисним Василем Стусом, якого потім вдало спровадив на смертний ешафот, випросивши більший термін, ніж громадяни-прокурори.

Інакше екс-глава адміністрації Кучми знав би, що Україна жодного разу в своїй історії не була сіамським близнюком злочинної Росії. Україна століттями перебувала у васальному підпорядкуванні Москви. Не можуть бути апріорі рівними партнери, якщо один за рахунок іншого весь час збагачувався, при цьому забороняв культуру та історію сусіда, нав'язував насильно свою мову, закривав українські школи, знищував театр і на вогнищах російської інквізиції палив українські Євангелія. у скількох телятниках і в якому напрямку депортувати українських братів за крамольну любов до своєї батьківщини. Кому, як не бізнесмену Медведчуку знати великі істини, що у ділових колах такі відносини партнерськими не вважають, а кваліфікуються юридичними термінами, як рекет, кілерство та рейдерство.

Почитайте, що пише це світло вітчизняної адвокатури: "Мабуть, видаючи подібні "перли", представники ЄС вважають українців розумово неповноцінними людьми. Як можна прорахувати ефект від членства України у ЗВТ на десятиліття вперед, якщо ЄС не спроможний реально визначити перспективи розвитку своєї економіки навіть на рік?" – запитує лідер маргінального руху "Український вибір". Порівнюючи економіки технологічно відсталої, корумпованої Росії та країн Європейського союзу Медведчук виглядає, щонайменше, клоуном.

Невже він всерйоз вважає, що сировинна економіка сусіда дозволяє прорахувати розвиток РФ хоча б на місяць наперед, не знаючи кон'юнктури спекуляцій на нафтових біржах? З якого дива, віртуоз приватизації обленерго вважає, що його кум В. Путін має моральне право розмірковувати про перспективи вступу України до МС і прикидати дивіденди від євразійського коїтусу, вдавано примружуючи очі? Відповідь проста: примітивна вистава розрахована на залишки радянського плебсу, нав'язлива ідея яких "повернути фсе в зад" не піддається елементарній логіці.

Якби Російська Федерація справді хотіла б партнерського союзу з Україною, то не заганяла б останню в політичне стійло ТЗ торговими війнами та газовим шантажем, а показала б на ділі свою міць та привабливість.

Спочатку, наприклад, спробувала б за 13 років правління В. Путіна наздогнати за рівнем життя свою колишню колонію Польщу. Німеччину чи Францію, зрозуміло, РФ для прикладу ніхто не пропонує, цьому теляти бодай мишку з'їсти б. Але у Польщі, яка необачно вступила в підступний ЄС і ворожий НАТО, набагато кращі за макро і мікроекономічні показники, ніж у великої країни.

Росія відстала і від інших екс-сателітів за Варшавським договором. Так і хочеться відповісти швейцару МС Медведчуку словами кіногероя: "Тренуйтеся на котиках!". Почніть із залучення до Митного союзу Монголії та Північної Кореї. А ми подивимося. 

Боже мій, і ця людина довгі роки стояла біля керівництва українського парламенту, керувалп Адміністрацією президента! З такою відсталою свідомістю вчасно не країною управляти, а вулиці підмітати. Але суча система КДБ, на жаль, подібні екземпляри виносить на гребінь фінансових імперій і обдаровує державними постами.

Саме внаслідок агентурної системи та наступності влади «червоних директорів», Україна за 20 років не стала незалежною. Ми досі живемо в УРСР, якою правлять нащадки радянської системи, що віджила, агенти Луб'янки та спадкоємці комуно-катів. І вони нам сьогодні пропонують квиток на «Титанік» ТС. Смішно, їй Богу:-) 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube