ЦВК надало звіти щодо витрат виборчих фондів кандидатів у народні депутати скандального 95 округу.

Виявляється, Петро Мельник інвестував сам у себе для формування передвиборчого фонду 1 мільйон 121 тисячу 955 гривень 34 копійки. На відміну від передвиборчих фондів його головних опонентів (Вячеслава Кутового та Олександра Юракова), які поповнювали інші громадяни, жоден громадянин не пожертвував на рахунок Петра Мельника ані копійки.

За Мельника проголосували 18 655 громадян. Таким чином на один голос Мельник з своєї кишені бюджетував 60 гривень 14 копійок.

(Для порівняння, у Кутового, який в результаті голосування переміг на окрузі, найвища ефективність витрачених агітаційних коштів – 2,57 копійок на 1 голос).

Попри те, що у звіті Мельника зазначено, що він використав все до останньої копійки, після підсумовування кожного пункту витрат звіту, кінцева сума виявилася ледь не на 300 тисяч меншою.

Телефоном разом з працівниками ЦВК звірили кількість скопійованих сторінок, бо під час копіювання могли щось випустити. Кількість виявилась однаковою. Працівник ЦВК теж заходився перевіряти цифри і потім визнав, що бюджет Мельника й у них не зійшовся мало не на 300 тисяч гривень.

Виходить, що Мельник, який очолює Податкову академію й випускає дипломованих податківців сам не вміє рахувати.

Для ректора податкової академії й колишнього заступника голови бюджетного комітету Верховної Ради України це не перший документ, заповнений з кричущими помилками. Виявляється, він і свою декларацію про доходи подав із другої спроби.

У ЦВК розповіли, що Мельник спершу подав декларацію, в якій сума матеріальної допомоги була чи не в десять разів більшою. Цю декларацію опублікували на сайті ЦВК. Після скандалу в ЗМІ, в штабі Мельника це назвали технічною помилкою й Петро Мельник замінив декларацію на сайті ЦВК.

Мельник на одному з своїх агітаційних заходів гарантував вступ без будь-яких іспитів дівчині, що співала діткам пісні: "Я в бєлом платіце, все люді пялятса" та "Курили таба-табак, употребляли абсент и кое-что кстати тоже могли".

Чого майбутніх податківців можуть навчити там, де керівник ані відповідальний документ з першої спроби заповнити не може, ані лічити досі не навчився?

Звіт Мельника дає немало інших не менш цікавих деталей. Виявляється Мельник орендував приміщення відділу освіти Києво-Святошинського району та відділу освіти Ірпеня в будній день по 100 гривень для проведення агітації.

Юраков за аналогічні послуги в будній день заплатив 200 та 300 гривень відповідно.

 
Виходить Петро Мельник, освітянин, заощадив таким чином на своїх колегах освітянах, хоча умови доступу в різних кандидатів мають бути однакові. Тепер ці установи можуть за таку лояльність до Мельника оштрафувати.

Ще один цікавий факт. Комунальна газета "Ірпінський вісник" за те, що розміщувала матеріали про Петра Мельника, згідно із звітом кандидата в депутати, отримала понад 40 тисяч гривень.

Для порівняння комунальна газета нашого селища "Коцюбинський вісник" отримала з понад мільйонного бюджету Мельника аж 0 гривень 00 копійок.

У нас Мельника прославляли безкоштовно зокрема й в кольоровому спецвипуску газети, що вийшла напередодні виборів й була присвячена святкуванню дня селища, звісно за участі Петра Мельника, та скандальній піар-акції з незаконним відкриттям озера для купання, коли задля піару кандидата в депутати місцева влада і депутатка облради Наталія Семко дозволили дітям купатись у водоймі, де вміст лактопозитивної палички перевищував норму, й де не було під час масового заходу з дітками на воді жодного рятувальника. У водойми згідно з інформацією МНС не було належного пляжного паспорту. Водолазне обстеження дна не проводилось.

 
Це означає, що управлінці селища не зуміли під час виборів заробити й піарили Мельника бюджетним коштом, на відміну від КП "Ірпінський вісник".

У Коцюбинському на виборах не заробили ані копійки, попри те, що в сусідніх населених пунктах навіть комунальні підприємства отримали гроші передвиборчих фондів офіційно і не від одного Мельника. Влада нашого селища регулярно жаліється про малі надходження в бюджет і просить гроші в Ірпеня.

"Очевидно, що одночасно відбувалось як використання адмінресурсу, так і джинси. Мельник використав комунальну газету як кандидат в народні депутати, прикриваючись тим, що діяльність чиновників комунальні ЗМІ мають висвітлювати. Зазвичай у таких випадках гроші платять в конвертах, а не офіційно. У такий спосіб хтось заробляє, але до бюджету гроші не надходять," – розповідає Олександр Солонтай – керівник програми практичної політики Інституту політичної освіти.

Якщо розглядати варіант з перевиборами до Верховної Ради, то Мельника, сподіваюсь народ не обере вже ніколи за мажоритарною системою.

Але факт залишається фактом: людина, яка не вміє заповнити декларацію про доходи, не може до ладу порахувати цифри свого ж фонду, є ректором Національного університету державної податкової служби України.

Ірина ФЕДОРІВ