Помиляється, глибоко помиляється той, хто думає, ніби відмова ПР призначати вибори в столиці – проблема й технологія, яка стосується лише киян.

Йдеться не про Київ-2013, а про Україну – 2015. І не тому, що питання про владу вирішується в центрі, а не в провінції. І не тому, що контроль над головним мегаполісом країни є важливим з точки зору забезпечення перемоги на виборах, які, цілком вже очевидно, мають завершитися новим Майданом. Дивіться ширше, копайте глибше.

Режим не просто демонструє технологію, як він зриватиме президентські вибори, котрі Янукович не здатен виграти так само, як Попов мерські. Вони ще й тестують реакцію. Запустили собі таку пробну кульку: що кияни, проколють її чи радісно помахають руками.

Банкову, безумовно, цікавить реакція киян. Відсутність такої полегшить ухвалення рішення про якусь маніпуляцію з президентськими виборами. Якщо людей не цікавить право обирати владу, яка різниця, на якому рівні їх такого права позбавляти?

Доречним є приклад із нещодавнього минулого. Янукович та ПР сім разів одміряли, і лише потім відрізали у питанні щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка. Достеменно відомо, що в оточенні Януковича були люди, які цілком щиро лякали його катаклізматичними та катастрофічними наслідками грубого втручання в мовну матерію. Маститі (без іронії) вчені та стріляні політтехнологи, є підстави вважати, в очах гаранта пошилися в дурні. Кияни й гості столиці проігнорували заклики опозиції та окремих екземплярів із активної громадськості і не вийшли на акції протесту. Щоранку вони спокійно їхали на роботу повз голодувальників на Європейській площі з такою байдужістю, що ліньки було навіть бібікнути на знак якоїсь солідарності.

Хвоста влада різала обережно, по шматочках. Після кожного дійства в процедурі ухвалення закону із цікавістю озиралася по сторонах в очікуванні повстання, але спокоєм віяло навіть з Галичини. Так і пройшли всі етапи: перше читання, друге, підписання Литвином, автограф Януковича і президентська печатка, і парад переможців в обласних та міських Совєтах Сходу та Півдня.

Вибори в Києві – це тест на те, як суспільство поставиться до зриву виборів не мера столиці, а президента країни.

У Януковича хороші шанси, скажу чесно. Активно його підтримувати охочих нема, але пасивну підтримку президентові готові надати й нададуть мільйони українців. Ющенко весь час скаржився, що йому не повезло з народом. Інша річ Віктор Федорович, про що він нас не попросить, йому все дозволяють.

Так поступово, крок за кроком, при майже повній байдужості суспільства він і просуватиметься до свого другого і далеко на останнього президентського терміну.

Олег МЕДВЕДЄВ