Коли опонента не виходить переконати, його можна перебрехати. Подібними міркуваннями, очевидно, керувався «регіонал» Сергій Ківалов, коли заповзявся в численних інтерв’ю розповідати українцям, нібито керівник GRECO — підструктури Ради Європи, що опікується боротьбою з корупцією, - виступає проти декриміналізації статей 364 та 365 Кримінального Кодексу, за якими засуджено Юлію Тимошенко та Юрія Луценка.

Журналісти поцікавився у самого Маріна Мрчела — Президента GRECO— наскільки твердження пана Ківалова відповідають дійсності.

Цими днями Сергій Ківалов, член української делегації в ПАРЄ,поширив інформацію з закритого засідання Комітету з юридичних справ Асамблеї від 12 березня. Він стверджував, ніби Ви заперечили потребу декриміналізувати зловживання та перевищення влади відповідно до статей 364-365 Кримінального кодексу України. Чи відповідає це дійсності? Що Ви думаєте про  рекомендацію ПАРЄ з останньої резолюції по Україні, яка пропонує внести зміни до зазначених статей відповідно до стандартів Ради Європи?

Твердження, зроблені паном Ківаловим в українській пресі, є грубим викривленням того, що я насправді сказав. А саме: звертаючись до Комітету з юридичних справ та прав людини Парламентської Асамблеї Ради Європи 11 [12] березня 2012 року, я послався на звіти GRECO, які зазначають, що у пошуках ефективної відповіді на питання корупції деякі держави-члени дійсно застосовують положення стосовно порушення довіри або зловживання владою. Статті 364 та 365 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за зловживання та перевищення службових повноважень, не були предметом цього оцінювання і, відповідно, не досліджувалися GRECO.

У будь-якому разі подібні положення мають бути сформульовані таким чином, який не дозволить зловживання ними в політичних цілях. Ситуація в Україні як така не обговорювалася, і я не робив посилань на справу Тимошенко, яка не вивчалася GRECO.

Наступного тижня в Страсбурзі на засіданні GRECO розглядатиметься другий додаток до звіту щодо виконання Україною рекомендацій першого та другого раундів оцінювання, які країна дістала ще в 2006 році. Чому зазвичай для більшості країн-членів GRECO процедура контролю обмежується двома звітами про виконання рекомендацій, а для України знадобився третій звіт? Які є засоби впливу на країну з боку GRECO в разі тривалого невиконання країною рекомендацій?

Як зазначено в першому Додатку до Звіту про виконання, Україна задовільно виконала лише 12 з 25 рекомендацій, зроблених GRECO. Цей низький показник разом з тим фактом, що Україна не спромоглася створити незалежний антикорупційний орган та не склала детальний план заходів на виконання Національної антикорупційної стратегії відповідно до рекомендацій GRECO, були головними причинами прохання до України подати додаткову інформацію.

Якщо GRECO, у рамках процедури контролю, приходить до висновку, що виконання її рекомендацій є загалом незадовільним, вона має у своєму розпорядженні низку механізмів, які ставлять відповідну країну під уважне спостереження. Це може бути інтенсифікований діалог з країною або навіть, як крайній засіб, публічна заява постійного комітету GRECO.

Україна приєдналася до GRECO шість років тому. Чи вдалося їй за ці роки зменшити корупцію в державі? Які найважливіші рекомендації GRECO залишаються невиконаними?

Боротьба проти корупції вимагає довгострокової перспективи в більшості країн. Треба запровадити нові поняття, які інколи вимагають конституційних та законодавчих змін. Крім того, нове законодавство необхідно втілити в життя шляхом інформаційних кампаній, навчання державних службовців тощо. Наша оцінка полягає в тому, що законодавчий процес в Україні був повільним. Багато питань залишаються невирішеними, наприклад, у частині реформи публічної адміністрації, незалежності судової влади тощо. Створення незалежного антикорупційного органу, до якого будуть залучені як державні органи, так і представники громадянського суспільства, а також дієвий план реалізації антикорупційних заходів є дуже потрібними в Україні.

Наскільки високим є рівень корупції в Україні порівняно до інших держав  Центральної та Східної Європи?

GRECO не вимірює рівень корупції по країнах. Ми оцінюємо конкретні заходив кожній державі-члені, і в кожній з них ми знаходимо одну чи більше сфер, які можуть бути покращені. Україна не є винятком.

Відповідно до спільного першого та другого раундів оцінювання GRECO, Україна дістала визначення серйозно корумпованою державою. Корупція поширена в усій країні та на всіх рівнях публічних інституцій, у центрі та на місцях. Виглядало так, що корупція була системною масштабною проблемою. Важливо зрозуміти, що основна увага GRECO приділена оцінці ефективності антикорупційних заходів, а не вимірюванню та порівнянню рівнів корупції в різних країнах.

sash_demchenko

КИВАЛОВ СЕРГЕЙ ВАСИЛЬЕВИЧ. ДОСЬЕ