Пару тижнів тому ми працювали на одній події і товаришка-тележурналістка сказала: «Ти знаєш, після того, як безкарно забрали мандат у Сергія Власенка, для мене померла ця Рада».

Так от читаю я пояснення перебіжчиків, великих лідерів і організаторів недоРади на Банковій і ці відчуття тільки загострились.

1.Провладна більшість довела, що може пиляти бюджетні кошти і ухвалювати будь-які рішення без жодного стороннього контролю навіть у «Макдональдсі» на Хрещатику, а не в належному місці – українському парламенті з дотриманням більш-менш видимих процедур.

2.Опозиція загралась у «рейтинги», «я у мистецтві політики», «одним махом переможу Януковича у 2015» і розлінувалась далі нікуди. Хоча кілька мільйонів її виборців фактично тільки й чекають чітких команд до рішучих дій. В Україні, а за даними опитування Центру Разумкова, навіть 4% громадян готові взяти зброю у руки. Але ніхто не відчуває настроїв людей і не мобілізує народні маси, як це робили ті ж керівники опозиції зразка 2004 р. Юрій Луценко, один із польових командирів Помаранчевого майдану, сидячі в скляній колбі у Вищому спецсуді, учора це доступно пояснив.

3.Завжди з підозрою відносилась до тих, хто найбільше кричить, що він найбільший український патріот. Негідник лишається негідником навіть, якщо він носить вишиванку, настругав 5 дітей і його обрали у національно свідомому мажоритарному окрузі в м. Стрий. Це я про «тушку» Олега Канівця, який пише заяви, що пішов з «Батьківщини», бо не мав змоги впливати на рішення. Надіюсь, що коли цей «єдиний та узгоджений» приїде у свій округ №126, його добре стукнуть ломакою по голові.

4.Більш за все українцям не вистачає вміння захистити себе і свої людські права. Так як це роблять у Європі. Коли будь-яке скандальне рішення чи пропозиція об’єднує людей, виводить їх на вулиці на страйки і демонстрації з підпаленими автівками, розбитими шибками і непідробним страхом урядовців чи парламентарів. Але цьому треба вчитися, а ми поки солідарно реагуємо лише на павлоградських школярок і сніжки для Горіної. Та і то – нецензурними коментарями в інтернеті.

Marina DANILUK-YARMOLAEVA