5 квітня 2012 року о 10:00 біля адміністрації президента я, Микола Маренич мешканець села Бородянка, що на Київщині, прийняв рішення провести над собою самоспалення.

Даним вчинком я хочу показати українцям наскільки антинародний фашистський режим панує в Україні.

Крім багаторазових звернень, я 19 разів, згідно з графіком прийому громадян, їздив на прийом до голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка, але жодного разу він мене не прийняв. На знак протесту проти бездіяльності Анатолія Присяжнюка я з середини 2011 року одноосібно розпочав пікетування Київської ОДА з плакатами проти розкрадання земель у Бородянському районі під керівництвом Анатолія Присяжнюка. У жовтні 2011 року, коли я стояв з плакатами, до мене підійшла заступник голови Київської ОДА Подашевська Т.Л. і відвела в приймальню голови КОДА. Анатолій Присяжнюк почав кричати і заявив: «Я подам на тебе в суд», а потім ще додав: «Я тебе розітру». Я сказав, що це сталінізм, але я Вас не боюсь. На це Присяжнюк заявив: «о подумай про дітей і внуків». Після цього він забрав мої плакати.

До боротьби зі мною залучають також судові органи в особі Київського окружного адмінсуду, який своєю постановою від 07.11.2011 року заборонив мені акції протесту проти злочинних дій влади. 16, 17 і 20 лютого 2012 року я знову пікетував Київську ОДА з плакатами проти розкрадання земель Присяжнюком А.Й. Кожного разу до мене підходили працівники Київської ОДА. Вони і просили, і погрожували, щоби я пішов, викликали кожного разу міліцію, в результаті чого я писав пояснення. Коли 20 лютого я приїхав додому, то близько 18-ї години до мене на квартиру з'явилися троє медичних працівників. Вони наполегливо і довго пропонували мені з'явитись 21 лютого в районну лікарню, оскільки з'явилися кошти і головний лікар хоче покласти мене на стаціонар та провести лікування. Я відмовлявся, пояснюючи, що я тиждень як закінчив лікування в обласній лікарні. Але вони наполягали і сказали, щоб я все-таки прийшов, бо "їм буде не зручно перед головним лікарем району». Я відмовився їхати. Потрібно додати, що жодного разу до головного лікаря з проханням про надання медичної допомоги я не звертався. Не знаю його навіть в обличчя. Приблизно о 20-й годині того ж дня до мене телефоном звернулася невідома особа (медичний працівник) і попросила ранком зустрітись. Я погодився. Коли вранці 21 лютого 2012 року ми зустрілися, медичний працівник мені сказала: «В лікарню не їдьте ні в якому разі, бо як тільки Ви приїдете, у лікарню відразу прибуде наряд міліції і Вас відвезуть в Кічеєве в обласну психіатричну лікарню. Таку команду дав Анатолій Присяжнюк».

Після розмови, боячись, що в Бородянці мене можуть схопити, я поїхав до Києва. Того ж дня я подав заяву про загрозу моїй фізичній безпеці до прокурора Київської області.

Детальніше: стаття «Надії на те, що мене почують, дуже мало» в газеті «Вісті Київщини» №8 (65) від 8 березня 2012

Контактний телефон: 0675082450

Мыкола МАРЕНИЧ, специально для UAINFO

ПРИСЯЖНЮК АНАТОЛИЙ ИОСИФОВИЧ. ДОСЬЕ