Минулий парламентський тиждень приніс відверті розчарування щодо реформаторської спроможності/націленості владної команди. Замість підтримки темпу законодавчого забезпечення реформ на рівні Чистого Четверга ми з вами отримали повну імітацію роботи і, як результат, відкладення реформи прокуратури з одного боку та дуже млявий початок законодавчої роботи над реформою державної служби з іншого.

«Реанімаційний пакет реформ» традиційно на початку минулого тижня надав парламенту свої пропозиції щодо тих законопроектів, зосередження над якими просуватиме модернізацію тієї чи іншої сфери життя країни. Ключовою серед вимог було запустити таки реформу прокуратури, перший (організаційний) етап якої мав би відбутися до 25 квітня 2015 року. Прийняття цієї реформи в жовтні 2014 року було оголошено постреволюційною владою ледь не головним гарантом зміни країни. Та й не дивно, бо в результаті реформи ми мали отримати не сталінського монстра з загальним наглядом, величезною кількістю прокуратур та прокурорів по всій країні, а європейську службу представлення інтересів держави в суді. Звісно, система противилася і в результаті саботажу з боку Віталія Яреми, реформа не була втілена в життя. Це покликало не лише розмороження частини активів представників колишнього режиму, але й потребу переглянути терміни втілення реформи.

Ще на початку квітня, експерти групи РПР «Реформа правоохоронних органів» спільно з народними депутатами від чотирьох фракцій більшості (Олена Сотник, Павло Костенко та Єгор Соболєв від «Самопомочі», Леонід Ємець від «Народного Фронту», Віктор Чумак від «Блоку Петра Порошенка», Ігор Луценко від «Батьківщини» та позафракційна Оксана Сироїд) зареєстрували законопроект 2404-1, який чітко регламентував, що має бути зроблено у випадку перенесення кінцевого терміну реформи: процедуру конкурсного призначення керівників спеціалізованих прокуратур, перш за все антикорупційної, скорочення кількості прокурорів та інші моменти, які б не дали реформі заморозитися. Але представники прокуратури за згодою з Адміністрацією Президента вирішили просто перенести реформу на три місяці, без чіткого завдання для себе коханих, а що ж мають вони за це час зробити (законопроект 2665). А іншими ініціативами (2667, 2668) взагалі вихолостити реформу, повернувши стару добру ГПУ до її сталінських празразків. Не будемо вже й говорити про те, що внесення цих законопроектів відбулося із порушенням регламенту, профільний комітет їх не розглядав (а коли розглянув 2667 та 2668 у вівторок ввечері, то рекомендував відхилити), але в залу вони потрапили, і реформу відклали.

Звісно, ні суспільство, ні міжнародні партнери не могли оцінити такий крок позитивно. Тому влада вирішила присолодити пігулку імітації і пришвидшила розгляд законодавчого забезпечення іншої важливої реформи - державної служби на національному (2490) та місцевому (2489) рівнях. Та навіть тут не змогла забезпечити адекватного супроводу початку реформи - законопроект у четвер довелося 18 (!) разів ставити на переголосування, щоби набрати мінімальних 226 голосів. Тут треба сказати величезну подяку спікеру Володимиру Гройсману, який продемонстрував стійкість та вмотивованість. Ключовими ж голосами стали голоси позафракційних свободівців на чолі з Юрієм Левченком, який погодився проголосувати за законопроект за умови його доопрацювання до другого читання зі пропозиціями його однопартійців. Таким чином, з'явився шанс, що відбір на ключові посади на основі відкритого конкурсу, посилення незалежності державної служби від партійних інтересів, адекватна оплата праці на фоні скорочення кількості чиновників стане реальністю.

Також у цей тиждень почалася робота над законопроектом 1861, метою якого є унормування трансферного ціноутворення, а також було не підтримано законопроект 1882 «Про військову поліцію», який експерти РПР визнали негативним для проведення реформи МВС, як такий що дублює функції та поширює свої положення не лише на працівників міліції (як би це мало бути), а й на цивільних громадян. Натомість шкідливий для системи Зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до вищих закладів освіти законопроект 2335 був включений до порядку денного і має шанс бути розглянутим найближчим часом.

З огляду на все зазначене, минулий тиждень був не роботою із законодавчого забезпечення реформ, а, скоріше, її імітацією. Нас чекає дуже гостра дискусія щодо завдань прокуратури до середини липня та реформування правоохоронних органів. До речі, «Реанімаційний пакет реформ» планує 7 травня провести публічне експертне обговорення ініціатив у цій сфері, оскільки від влади таких обговорень чекати не доводиться. Попереду дискусія щодо законів про державну службу, власність ОСББ, відкритість видобувних галузей, впровадження європейських стандартів у антимонопольне законодавство...

Роботи дуже багато, а імітація веде лише до відсутності результату та розчарування у владі і подальшої втрати довіри до її представників. Тому дуже рекомендуємо владі завершувати з імітацією і таки зайнятися реалізацією «Дорожньої карти реформ».