27 травня ц.р. у Києві відбулося засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО високого рівня з питань воєнної реформи, а наприкінці червня ц.р. у Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.

В центрі уваги цих заходів - подальше нарощення обороноздатності України в умовах триваючої агресії з боку Росії, а також більш комплексне завдання: реформування відповідно до стандартів НАТО сектору безпеки і оборони, збройних сил та оборонно-промислового комплексу нашої держави.

Зазначені завдання повністю вкладаються в сучасний контекст політичної та практичної взаємодії нашої держави з Альянсом, що формується під впливом наступних двох чинників.

По-перше, НАТО послідовно дотримується позиції, що брутальна агресія Росії проти України підірвала безпековий баланс, сформований на Європейському континенті після Другої світової та Холодної війн. Розпалена Москвою за допомогою різноманітних політичних, економічних, інформаційних та військових методів гібридної війни криза на території України не є внутрішньо українською проблемою або двостороннім конфліктом. НАТО однозначно наголошує на тому, що розпочата Кремлем гібридна війна є викликом безпеці євроатлантичного простору в цілому і НАТО зокрема. Водночас, Альянс твердо переконаний, що стабільна та безпечна Україна в межах її міжнародно визнаних кордонів є одним із ключових факторів безпеки союзникsв по НАТО та їх партнерів в європейському регіоні і поза його межами.

Відповідно, на ситуацію, яка склалася, НАТО реагує у два способи, а саме:

- серйозно посиливши оборону союзників на східному та південно-східному флангах; створивши для захисту цих флангів потужні колективні сили надшвидкого реагування; нарощуючи спроможності з протидії гібридній війні;

а також

- надаючи Україні широкий спектр політичної, практичної та матеріально-технічної підтримки для боротьби з російською агресією та посилення обороноздатності.

Другий чинник, який формує сучасний контекст відносин України з НАТО, полягає в тому, що останні події переконливо засвідчили: єдиною можливістю для нашої держави забезпечити власну безпеку є участь у колективній системі оборони. Найпотужнішою такою системою в світі є НАТО. Втім, членство в НАТО це не тільки гарантія захисту, але і здатність належно захищати.

Український народ, його президент, парламент та уряд одноголосно виступили за відновлення курсу на інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір, що було закріплено у відповідному законодавстві нашої держави. Підхід президента України до реалізації цього завдання на нинішньому етапі нещодавно вдало окреслив політичний директор МЗС: "Україна готується до членства в НАТО, а не просить про нього".

Дійсно, для відповідності критеріям членства в НАТО наша держава має провести кардинальне реформування всіх сфер внутрішнього життя, насамперед сектору безпеки і оборони, армії, оборонно-промислового комплексу.

На саміті в Уельсі глави держав та урядів НАТО підтвердили президенту України налаштованість надати ґрунтовну підтримку в реформуванні оборонного сектору нашої держави за натівськими стандартами. Відповідна робота здійснюється на основі нещодавно затвердженої президентом України Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2015 рік, спеціально створених 4х Трастових фондів НАТО для України, низки інших спеціально започаткованих або відкритих для нашої держави програм та проектів Альянсу. В Україну були також відряджені спеціальні радники з відповідних питань.

Про серйозну налаштованість НАТО забезпечити реформування України до своїх стандартів свідчить той факт, що першочерговою ціллю своєї підтримки Альянс обрав системи управління військами та логістики, а також офіцерський та сержантський корпус Збройних сил України. Як відомо, вони складають хребет будь-якої армії.

Для належної організації роботи з реформування згаданих вище та усіх інших елементів оборонного та безпекового сектору Україні необхідно завершити формування бачення майбутнього безпеки Української держави. Нещодавно президент України підписав нову Стратегію національної безпеки. Серед пріоритетів на ближчу перспективу - Комплексний огляд сектору безпеки і оборони, Стратегічний оборонний бюлетень, Програма розвитку збройних сил та Комплексний огляд оборонно-промислового комплексу. Над проектами цих документів наразі активно працює Апарат РНБО України у взаємодії з найкращими фахівцями НАТО в сфері оборонного планування.

Водночас, експерти НАТО і не тільки постійно наголошують, що архіважливою запорукою реформ сектору безпеки і оборони є професіоналізм тих, хто проводить ці реформи. Приємно відзначити, що в Україні спостерігаються позитивні зрушення на зазначеному напрямі. В Апараті РНБО, Міноборони та Генштабі Збройних Сил України поступово формується команда спеціалістів з доволі серйозним досвідом роботи по лінії НАТО. Маю на увазі заступника секретаря РНБО О.Литвиненка, керівництво та офіцерів Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міноборони та Головного управління євроатлантичного співробітництва Генштабу.

Логічним у цьому контексті є призначення Глави Місії України при НАТО Ігоря Долгова на посаду Заступника Міністра оборони з європейської та євроатлантичної інтеграції. Посол Долгов - не тільки високопрофесійний дипломат з багатим досвідом роботи на керівних посадах в дипслужбі України та взаємодії з різноманітними міжнародними чинниками, але й чудовий спеціаліст з глибокими знаннями специфіки НАТО.

Зі свого боку, як людина, що залишається виконувати обов'язки Глави Місії України при НАТО до призначення її нового керівника, хочу зазначити, що не є новачком в штаб-квартирі Альянсу, оскільки займаюся відповідною проблематикою над дипслужбі України вже більше 10 років. Я добре знаю НАТО і мене добре знають в НАТО. Зі мною лишається сильна, ініціативна та працездатна команда української місії в НАТО.

Тому хочу запевнити, що досягнута за останні два роки динаміка взаємодії з НАТО у реформуванні сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО знижена не буде.