MENU

"Стратегічна короткозорість". Ердоган обрушився з критикою на країни НАТО і пояснив, навіщо Туреччина блокує розширення Альянсу

1151 0

Туреччина не змінить своєї позиції щодо блокади нового розширення НАТО, якщо Швеція та Фінляндія не виконають її вимог, заявив турецький президент Реджеп Ердоган.

Ердоган опублікував колонку в журналі The Economist, у якій роз’яснює позицію Туреччини, а також критикує низку країн НАТО за геополітичну недалекоглядність останніх років.

НВ переказав головні тези цієї колонки Реджепа Ердогана, інформує UAINFO.org

***

Згадавши війну в Україні, президент Туреччини констатував, що вона кинула виклик загальноприйнятим уявленням про міжнародний порядок, заснований на правилах; про суперництво великих держав та про євроатлантичну безпеку". «Нещодавні події також вдихнули нове життя в НАТО — можливо, найвеличніший військовий союз в історії», — пише Ердоган.

Значну частину своєї колонки Ердоган присвятив аргументації тези про те, що з моменту свого вступу до Альянсу у 1952 році Туреччина протягом 70 років була «гордим і незамінним союзником НАТО». Турецький лідер претензійно заявив, що у ці десятиліття його країна була «стабілізуючою державою та силою добра» на Близькому Сході, Кавказі та в Чорноморському регіоні, а турецькі війська брали участь у багатьох місіях НАТО, «від Косова до Афганістану».

Читайте також: Проти Швеції та Фінляндії у НАТО. Чого хоче Ердоган?

«Водночас наша країна інвестувала мільярди доларів у свою оборонну промисловість, зміцнюючи обороноздатність. Цей додатковий потенціал вилився в розробку військової продукції, яка зарекомендувала себе на різних театрах воєнних дій, зокрема і в Україні», — нагадав Ердоган, вочевидь маючи на увазі безпілотники Байрактар, які поставляються в Україну. Він також наголосив, що «збільшення потенціалу Туреччини сприяло стійкості та силі НАТО».

Далі турецький президент звинуватив країни Альянсу у тому, що вони «швидко забули» про внесок Туреччини в місію колективної безпеки, «коли їхній власній національній безпеці нічого не загрожувало».

«Наші партнери, які пам’ятають про важливість Туреччини лише в неспокійні часи, подібні до кризи на Балканах, помилково вважали, що довгострокової стабільності можна досягнути без Туреччини. Таким чином, після усунення безпосередньої загрози вони ігнорували геополітичні реалії та потенційні загрози, які могли виникнути в регіоні. Зайве казати, що такі нездійсненні мрії виявилися недовговічними через міжнародні кризи», — заявив Ердоган.

Він розкритикував тих політиків, які останніми роками назвали НАТО «застарілою» організацією, що перестала служити своїй меті — зокрема Еммануеля Макрона, який заявив у 2019 році про «смерть мозку» Альянсу. «Ті самі люди поставили під сумнів роль Туреччини в НАТО. Ця суміш надзвичайного прагнення видавати бажане за дійсне та крайньої стратегічної короткозорості коштувала Альянсу багатьох років», — переконаний Ердоган. Він також наголосив, що Туреччина завжди вважала таку позицію окремих членів НАТО «недалекоглядною, а часом і безрозсудною». «Навпаки, ми підкреслювали важливість НАТО і закликали держави-члени зробити необхідні кроки, які включали б оновлення місій НАТО, у відповідь на загрози, що виникають, і заради адаптації організації до нових геополітичних і глобальних викликів. Цей заклик також відповідав реакції нашої країни на поглиблення нестабільності міжнародної системи», — зазначив турецький президент. Він заявив, що Туреччина «мала рацію, коли просила членів НАТО підготуватися до майбутніх геополітичних викликів» і коли наполягала, що ця організація набуває все більшого значення.

Читайте також: "Скандинавське досьє": Туреччина підготувала вимоги щодо вступу Швеції та Фінляндії в НАТО

У цьому контексті Ердоган розкритикував НАТО за «недостатні колективні зусилля щодо боротьби з тероризмом, незважаючи на прямі напади на чимало держав-членів Альянсу». «Ми хотіли кращої кооперації НАТО в галузі розвідки та у військових питаннях щодо проблеми терористичних організацій. Не тільки для запобігання терористичним атакам, але й для припинення фінансування та вербування терористів у межах НАТО. Ми, як і раніше, віддані цій позиції», — заявив Ердоган, підводячи думку до головних причин блокування Туреччиною заявок Швеції та Фінляндії.

Апелюючи до проблеми тероризму, Ердоган дав зрозуміти, що наполягає на праві своєї країни висувати двом скандинавським державам вимоги про видачу представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

«Оскільки всі союзники по НАТО визнають виняткову важливість Туреччини в Альянсі, дуже прикро, що деякі члени не повною мірою усвідомлюють певні загрози для нашої країни, — заявив турецький президент. — Туреччина стверджує, що прийом Швеції та Фінляндії спричиняє ризики як для її власної безпеки, так і для майбутнього всієї організації. Ми маємо повне право очікувати, що ті країни, які сподіваються, що друга за величиною армія НАТО [турецька — прим. ред.] стане на їх захист відповідно до 5-ї статті [статуту Альянсу], перешкоджатимуть вербуванню, збору коштів та пропагандистській діяльності РПК, яку Європейський Союз та Америка вважають терористичною організацією».

Ердоган від імені Туреччини перерахував вимоги Анкари для розблокування процедури розширення НАТО:

  • країни-кандидати [Швеція та Фінляндія] повинні припинити діяльність «всіх терористичних організацій» та екстрадувати членів цих організацій («Ми надали владі цих країн чіткі докази та очікували від них дій», — заявив президент Туреччини);
  • ці країни мають «підтримувати антитерористичні операції членів НАТО» («Тероризм є загрозою для всіх членів, і країни-кандидати мають усвідомити цю реальність, перш ніж приєднатися до Альянсу. Якщо вони не зроблять необхідних кроків, Туреччина не змінить своєї позиції з цього питання», — наполягає Ердоган);
  • Туреччина наполягає на скасуванні «всіх форм ембарго на постачання зброї, таких як запроваджене Швецією ембарго щодо моєї країни» — оскільки вони несумісні з духом військового партнерства під егідою НАТО.

Резюмуючи позицію Туреччини, Ердоган заявив, що її рішення блокувати вступ Швеції та Фінляндії «є рішучим кроком від імені всіх націй, які на цей час стали мішенню терористичних організацій». «Зрештою, у тероризму немає релігії, нації чи кольору шкіри. Той факт, що кожна держава-член НАТО рішуче протистоїть будь-якій організації, яка прагне завдати шкоди цивільному населенню, є однією з ключових цілей НАТО. Жодна країна не має жодних привілеїв щодо цього», — пише Ердоган.

Він наголосив, що Туреччина «відкрита для всіх форм дипломатії та діалогу», проте дав зрозуміти, що закликає НАТО направити такі переговорні зусилля «на те, щоб переконати кандидатів змінити свою позицію». Окремо Ердоган зазначив, що «жодна країна, яка не бажає боротися з тероризмом», не зможе диктувати владі Анкари, «що їй слід робити». «Ми вважаємо, що репутація та авторитет Альянсу опиняться під загрозою, якщо члени НАТО дотримуватимуться подвійних стандартів щодо боротьби з тероризмом», — резюмував Ердоган.

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

НВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини