Де ж Єжель? Декілька коротких штрихів-поствисновків про послання Президента.

На початку Послання, згущуючи хмари, Президент говорив про засилля п'ятої колони і ворожої агентури в силових структурах, а потім ні слова про очищення цих структур від ворожої агентури.

Ні реальної люстрації, ні елементарної переатестації, ні перевірки на детекторі брехні так за рік війни не здійснено. Чи вони згинули як роса на сонці, чи пропали аки обри, а чи просто й далі спокійно працюють на розвал Української держави, про це ні слова.

По-друге, Президент постійно наголошував на важливості і успішності української дипломатії. Але це слова. А насправді у ключових країнах так і не призначено нових послів. В більшості й далі працює агентура про яку писав вище.

Красиві слова інколи ще більша пастка ніж скажімо черствомовність Азірова.

Ось простий приклад. Міністр оборони часів Януковича гаспадін Єжель, той самий представник п'ятої колони спокійно за підтримки Олександра Турчинова продовжував працювати послом в Білорусі.

Там, де йшли ключові переговори по Сходу. На чиєму боці він був - думаю питання риторичне. Нещодавно його ніби змінили. Але гаспадін Єжель в Україну не повернувся. І українське керівництво про це мовчить. Агенту Москви спокійно дали зробити свою справу і втекти...

А слова. Слова звичайно красиві... Англомовний Шансон-трава...