За цей час роботу українських дипломатів у Росії не можна назвати безпечною, російська армія анексувала українську територію, російська армія і проросійські бойовики вбивали українських громадян, скоротився товарообіг між нашими державами, українські консульські установи в РФ не могли повноцінно надавати послуги для українських і російських громадян та установ.

В таких умовах керуючись емоціями, мабуть вартувало би українській стороні розірвати дипломатичні відносини, але так не було зроблено. Мабуть цьому є пояснення, які відносяться до особливостей дипломатії і не можуть публічно обговорюватися.

Але тепер, коли на два Українських Диппредставництва (у м.Москві та м.Ростов-на-Дону) у РФ 12 червня було здійснено провокативний напад, російська сторона фактично створила унікальний привід для розриву дипломатичних відносин або ж щонайменше пониження дипломатичного представництва України в РФ.

Хоча, за теперішніх обставин, виглядає дивним, що до цих пір ми маємо найбільше диппредставництв - аж 6 (посольство та 5 Генеральних консульств!). У США, наприклад, де більше населення і трохи дальше є посольство і тільки 3 геноксульства.