Зараз в мене полетить каміння, але я переконана, що дитячих релігійних таборів, гуртків та вечорів, не кажучи вже про шкільні уроки, не має бути взагалі. І на церквах (костелах, синагогах, мечетях) має стояти табличка 15+, ну або хоча б 10+.

В ідеальному утопічному світі, який існує в моїй голові, це б виглядало так:
- до 8-9, а то й 10 років з дитиною взагалі непристойно та соромно говорити про релігію, десь так як зараз про секс
- в тому віці, коли дитина починає сама цікавитись, звідки взявся світ, провести їй серію лекцій про те, які до цього питання існують підходи, розказати про основні існуючі релігії, але зберігаючи при цьому чіткий баланс, не роблячи ухил на якусь одну релігію. Можна розповісти, яка релігія історично була традиційною для її народу, але не більше того
- а далі дитина має сама осмислити та вибрати, який підхід їй здається ближчим (або ніякий) та за якими релігійними нормами вона хоче жити (або ніякими) і в що вірить саме вона.
- хреститись (або приймати іслам, католицизм тощо) можна виключно з 18 років, як і голосувати на виборах. Тобто коли людина вже готова робити більш-менш осмислений вибір.

От тоді релігії не були б чистою пропагандою, а гармонійно вписувались би в кожну особистість. Наразі ж (і завжди так було), що будь-яка релігія та віра - суть пропаганда, яка ведеться з дитинства, фактично з народження, коли малюків або хрестять, або роблять їм обрізання. Хоча це відверте нав'язування беззахисній дитині певних догм, які вона ще не усвідомлює, а значить пряме втручання в психіку. Гадаю, коли світ стане справді цивілізованим, все відбуватиметься за схемою, описаною вище, і держава буде захищати дітей від таких насильницьких нав'язливих втручань.

Тоді усі ці скрєпи відпадуть як рудиментарний орган. Дійсно дивно, чому скрєпи (а з ними нетерпимість, агресію до інакших, рабську психологію і.тд.) пропагувати можна ледь не з народження, вони ж заразніше, ніж одностатевий секс, та багато в чому небезпечніше.

Не розумію.