Хоча від ідеї створення "Новоросії", яка лягла в основу базового сценарію розвитку подій на Сході України, у Кремлі відмовилися, не виключено, що альтернативним сценарієм є путінський "план Барбароса", або як назвав його Антон Геращенко, PutinLeaks.

Згідно цього плану Путін начебто планував захоплення території всієї Лівобережної України з межею зони окупації по Дніпру. Російські війська, без сумніву, цілком здатні просунутися вглиб території України, але при цьому - у цьому теж немає сумнівів - вони понесуть значні втрати. І тоді заперечувати присутність своєї армії, як Росія робить зараз, вже буде безглуздо.

Аналізуючи події останніх тижнів на Донбасі, з одного боку, складається враження, що сторони зайняли стратегічні позиції, а з іншого - що військові сили "ДНР-ЛНР" можуть у будь-який момент завдати точкового удару або навіть перейти до масштабного наступу. Принаймні є намагання створити таке враження, і пояснень цьому може бути кілька.

"ДНР-ЛНР" може намагатися у такий спосіб змусити українську сторону пристати на їхню версію виконання Мінських угод. Окрім того, це ще й моральний тиск на Україну з метою виснаження її армії, економіки та ресурсів, зокрема, матеріальних, психологічних й інформаційних.

Не можна виключати й того, що активізація бойових дій на сході - наслідок психологічного впливу володіння зброєю - маючи її на руках, бойовиків просто тягне постріляти. Адже говорити про те, що бійці з того боку є абсолютно дисциплінованими, контрольованими і підкоряються командуванню, не доводиться.

Росія вже давно прагне об'єднати владу - як військову, так і адміністративну, - підконтрольну бойовикам, під одним керівництво. Наслідки такого об'єднання, хоч як дивно, можуть бути сприятливими не лише для Росії, яка отримає більше можливостей для контролю за окупованою частиною Донбасу, так і для України, яка позбудеться одного з учасників переговорів. Хоча, звісно, арифметична перевага змістовною може так і не стати.