Ця історія починалася із заяви Генштабу. Згідно з повідомленням РБК-Україна, начальник управління військової служби правопорядку Олександр Дублян заявив, що за час проведення АТО на Донбасі в 2014-2015 р. зафіксовано понад 10 тис. фактів дезертирства.

«У 2014 році (дезертирство, - РБК-Україна.) мало масовий характер, близько 10 тис. (військовослужбовців), які самовільно залишили військові частини та по яких були внесені в реєстри (ЄРДР, - ред.) дані про кримінальні правопорушення», - сказав Дублян. Проте вже через рік, за даними Генштабу, які цитує «РБК-Україна», в 2015 р. кількість дезертирів зменшилася і досягла близько 100 військових.

Оскільки між 10 тисяч і 100 - велика різниця, то сайт «Доступ до правди» вирішив поцікавитися конкретно у військовій прокуратурі про кількість кримінальних справ, порушених за статтею 408 «Дезертирство» з початку АТО по відношенню до військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії, добровольчих батальйонів.

Ми скерували три запити у військові прокуратури відповідно Західного регіону, Центрального регіону і Південного, й отримали результат, який можна було би прокоментувати так: три регіони - три способи життя й виконання закону України «Про доступ до публічної інформації».

Західний регіон: оперативно і точно

Історія із Військовою прокуратурою Західного регіону за жанром схожа на казку і є найбільш нетиповою для українських реалій, бо простою і конструктивною: 4 червня ми надіслали запит - 5 червня отримали відповідь:

«Інформую, що військовими прокуратурами західного регіону України з початку проведення АТО за ст. 408 КК України зареєстровано 208 кримінальних проваджень стосовно військовослужбовців ЗСУ та 3 кримінальні провадження стосовно військовослужбовців Нацгвардії України. Стосовно військовослужбовців добровольчих батальйонів кримінальні провадження за ст. 408 КК України не реєструвалися».

Центральний регіон: «вийдіть і зайдіть, як належить»

У відповідь на аналогічний запит до Військової прокуратури Центрального регіону ми отримали зовсім іншу відповідь. Я би сказала вчительську.

Перший урок учительок з військової прокуратури Центрального округу полягав у тому, що нас легко шльопнули по носі Кримінальним кодексом.

«Оскільки новим Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено порушення та розслідування кримінальних справ, Вам необхідно сформулювати свій запит відповідно до вимог чинного законодавства».

Суть цього зауваження в тому, що згідно з новим кодексом треба писати не «справи», а «провадження». Але, по великому рахунку, людина не зобов'язана бути юристом, щоб запитувати інформацію, яка її цікавить, у держави, та й у даному разі суть запиту абсолютно зрозуміла, що підтверджує і те, що в Західному регіоні ніяких прискіпувань і повчань наш запит не викликав.

Також у Центральному окрузі висунули вимогу зазначити прізвище запитувача інформації та заповнити спеціальну форму.

Уся ситуація нагадала, як у школі казали: «А тепер вийди і зайди, як належить».

Ми написали розпоряднику інформації, що згідно частини 3 статті 19 розділу 5 Закону «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію може бути надісланий електронною пошту та може бути колективним.

«Також, звертаємо вашу увагу, що згідно частини 5 статті 19 розділу 5 Закону "Про доступ до публічної інформації" запит має містити ім'я або найменування запитувача та електронну адресу. Підпис та дата необхідні, якщо запит надсилається у письмовій формі».

Ну і, звісно, у цьому повторному запиті слово «справи» ми не вживали. «Відповідно до вимог чинного законодавства»...

Тільки після цього повторного запиту ми отримали відповідь:

«Повідомляю, що з 07.04.2014 у провадженні слідчих органів військової прокуратури регіону перебувало 588 таких кримінальних проваджень, з яких 78 скеровано для розгляду до суду, 6 закрито, 450 зупинено у зв'язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваних. На теперішній час слідчими провадиться досудове розслідування у 54 кримінальних провадженнях зазначеної категорії».

Південний регіон: суперсекретні матеріали

Найміцнішим горішком виявилася Військова прокуратура Південного району. Нас, звісно, лагідно повчили про ті ж «справи» і новий Кримінальний процесуальний кодекс, але тут же категорично повідомили, що, по-перше, виокремлення статистичної інформації за період АТО не передбачена. Звісно, тут можна було би обурюватися якістю статистики і збору даних у військових прокуратурах, якби у нас не було відповідей з інших округів, де, як ми знаємо, такий облік ведеться.

Але більше того, у Південній прокуратурі вирішили, що інформація, яку ми запитуємо, є... службовою: «Окрім того, у запиті поставлено питання про надання інформації у сфері оборони країни, які відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", є службовою інформацією».

Як бачимо, закон один на всіх, але його виконання аж надто залежить від виконавця і його амбіцій.

«У даній ситуації хоча і йдеться про розслідування військових злочинів, однак характер запитуваної інформації - виключно статистичний, а тому поширення таких даних не може бути використаним на шкоду національній безпеці. Поширення аналогічних відомостей військовими прокуратурами інших округів є додатковим підтвердженням того, що така інформація не може відноситись до обмеженої в доступі, адже в даному випадку відсутні будь-які об'єктивні обставини, які б впливали на статус цієї категорії інформації в різних регіонах», - коментує дії Військової прокуратури юрист Інституту медіаправа Віта Володовська.

Також юрист зауважує: відповідно до положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генпрокурора, усі відомості щодо розслідувань, у тому числі у справах про дезертирство, вносяться до відповідної автоматизованої електронної системи - Єдиного реєстру досудових розслідувань.

«Таким чином, відсутність обов'язку складати звіт, на що посилаються у відмові, не може бути підставою для ненадання інформації, оскільки всі дані є доступними у Реєстрі, який ведеться зокрема і військовими прокурорами», - зазначає Володовська.

Зараз проект «Доступ до правди» планує звернутися до Вповноваженого з прав людини й оскаржити дії Військової прокуратури Південного регіону щодо неправомірної відмови в наданні інформації.

А поки триватиме процедура, можемо зробити прості математичні підрахунки. Генштаб говорить про понад 10 тисяч дезертирів з початку АТО. Із них 211 - Західний регіон, 588 - Центральний, а решта, якщо керуватися арифметикою, саме ті, хто не захотів про себе надати інформацію.