Член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук прокоментував заклик Арсенія Яценюка до громадян активніше звертатися до державних органів щодо оформлення субсидії на природний газ та інші комунальні послуги, а також неочікувану заяву прем'єр-міністра України про зменшення видобутку газу державними компаніями із 16,8 млрд. куб. м до 12 млрд. куб. м.

Яценюк вирішив надсилати народові України щотижневі телевізійні «листи», в яких він планує роз'яснювати економічні та політичні процеси в державі. Варто зазначити, що періодичні пропагандистські телезвернення до народу характерні для авторитарних і популістських політичних режимів. Для прикладу, таким є відомий уже покійний президент Венесуели Уґо Чавес та його наступник Ніколас Мадуро. Тому Яценюк впевнено став на шлях Чавеса.

«Латиноамериканська» ініціатива прем'єра проводити щотижневі «десятихвилинки» роз'яснень для населення носить суто політичний характер і геть не має жодного відношення до економіки. Яценюкова поява на екранах зумовлена бажанням відновити свій втрачений рейтинг.

У першому виступі йшлося про підвищення тарифів на газ. Чому саме тарифи стали першою «десятихвилинкою» прем'єра? Причина раптових роз'яснень Яценюка – це страх перед очікуваними протестами населення проти підвищення тарифів. За наявною інформацією, готовність людей вийти на протести перевищує цифру у 40%. І уряд про це проінформований. Безумовно, лише частина населення готова вийти «тут і зараз», але ефект «снігової кулі» за нинішніх катастрофічних економічних умов прогнозувати ніхто не береться.

Також слід до цього додати страх уряду Яценюка перед подіями у Вірменії, де населення вийшло на протести проти підвищення тарифів на електроенергію. І як би не проводили аналогії із Майданом в Україні, але вірменською першопричиною є невдоволення тарифами. Інакше кажучи, в Єревані триває комунальний або ж тарифний майдан, якого так боїться уряд Яценюка.

Боязнь виступів проти тарифів «погнав» Яценюка на екрани телевізорів і змушує його вкотре оправдовувати підвищення тарифів. Але чи хвилювання, чи свідома маніпуляція призвела до того, що у виступі Яценюка «змішались в кучу коні, люди».

Перша напівправда

Прем'єр Яценюк заявив, що на потреби населення необхідно 21 млрд. кубометрів газу. А внутрішній видобуток становить лише 19 млрд., і з них державні компанії видобувають лише 12 млрд.

Із цього всього правдою є те, що дійсно населення – теплокомуненерго і помешкання зі приватним опаленням – споживають разом приблизно 21 млрд. Проте, для помешкань зі приватним опаленням щороку постачається близько 14 млрд. куб. м. І в Україні державні компанії і компанії, де державі належить більше 50% («Укргазвидобування» й «Укрнафта»), видобувають майже 17 млрд. куб. м.

Навіть якщо відкинути частину (0,5 млрд.) газу, який видобувається згідно із договорами про спільну діяльність, то залишається 16,5 млрд. куб. м. Також, коли відкинути 1,7 млрд. куб. м, які не віддає державі «Укрнафта» Ігоря Коломойского, то залишиться приблизно 14,8 млрд. куб. м. Цього цілком вистачає для помешкань зі приватним опаленням.

Відповідно, твердження Яценюка, що державні компанії видобувають 12 млрд. куб. м газу – це свідома неправда. Отож, із першою Яценюковою напівправдою все зрозуміло. Для населення цілком вистачає власного видобутку.

Звичайно, решту 7 млрд. кубометрів Україна змушена імпортувати. Але до ціни на газ для помешкань зі приватним опаленням це немає жодного відношення. Більшу високу ціну на газ повинні платити громадяни, яким надають послуги теплокомуенерго. Звичайно, після відповідних енергоефективних робіт і аудиту роботи ТКЕ.

Друга напівправда

Особливо потішили слова Яценюка про газ власного видобутку: «Так він дійсно є». Із гордістю прем'єр підтвердив свої слова, сказані у листопаді 2013 року, що собівартість газу власного видобутку становить 70-100 дол. Але Яценюк говорив про період, коли курс долара становив 8 грн. Та й власний видобуток ніколи не «вимірювали» у доларах, оскільки всі затрати здійснюють у гривнях. Навіть з урахуванням девальвації зараз вартість газу із фіскальним, транспортним та інвестиційним складниками становить максимум 2500 грн. Відповідно, вартість газу для населення не може бути суттєво вищою.

Водночас, у своєму телезверненні прем'єр Яценюк «забув» роз'яснити, чому пільговий обсяг газу становить саме 200 кубів на місяць, а не 250, 300 або 350 кубів. Усі вже чекають третій місяць такого роз'яснення.

Показовим є занепокоєння Яценюка про субсидії. Демонстративне махання стосом паперів, які треба було заповнити для отримання субсидій до 2014 року, і не менш демонстративне махання одним листком, який треба заповнити для отримання субсидій в 2015 році. Дійсно, процес спрощений – і це правда. Але залишилося бюрократичне уточнення отриманих даних між самими державними органами.

Проте постає питання: для чого Яценюкові через пару місяців знову рекламувати і розхвалювати «один листок» для субсидій та й іще додатково спрощувати сам процес? Хвилювання пояснюється тим, що за наявною інформацією Мінсоцполітики не виконує план зі «збору» сімей для субсидій.

На даний момент кількість сімей становить 2 млн. – і з них 800 тис. отримували субсидії раніше. А тому похвалитися обіцяним масовим охопленням субсидіями уряд не може. Яценюк хоче, щоб показник як мінімум був доведений до рівня 5 млн. сімей, а міністр Розенко вже зараз розуміє, що за найкращих умов субсидії будуть отримувати 3 млн. сімей.

Така ситуація загрожує тим, що з початку опалювального сезону різко зросте заборгованість за комунальні послуги. За наявною інформацією очікування уряду песимістичні – як мінімум населення припинить оплачувати 25% комунальних платежів.

У буквальному розумінні слізне прохання Яценюка до людей прийти і отримати субсидії спричинене не турботою за людей. Причина банальніша – в уряді розуміють, що населення, яке не буде отримувати субсидію у випадку відсутності коштів, просто не платитиме. І тим самим борги будуть наростати. Й імовірність повторення вірменських тарифних протестів буде дуже високою.