Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, як потрібно відтворювати позначуваний літерою «h» англійський звук, і чому гасло «Єдина країна» є відверто невдалим – і не лише в мовному плані

Данило, американець українського походження, що мешкає в Альберті (Канада), запитує, чи можна відмінювати назву провінції Калґарі, як роблять деякі її мешканці: маю хату в Калґарах, необізнаний з Калґарами, найвищий будинок Калґар тощо.

В українській літературній мові ця назва невідмінювана, як Тбілісі, Сочі. Хоч деякі люди кажуть: у Сочах, із Сочей і т. д.

Читачці Ларисі відповідаю, що в згадуваній нею назві з великої літери пишемо перше слово: Курган бойової слави.

А щодо відтворення англійського звука, позначуваного літерою h, то він ближчий до х тільки для носіїв російської мови. Там немає звука г, тому вони й «хекають» – Хиллари – або «ґекають» – Голливуд. А ми маємо і х, і г, і ґ, якими відтворюємо відповідно німецьке ch (англійське kh), h, g: Ґете, Гюґо, Геґель, Гемінґвей, Ганс, Гілларі, Йоахім, хакі.

Читачка Валентина Удальцова закидає мені, що я вживаю «діялект» – ліпше, а потрібно краще, бо так кажуть на Полтавщині, «батьківщині української мови».

По-перше, батьківщиною загальнонародної української мови є ціла Україна. А Полтавщина є частиною говорів Середньої Наддніпрянщини, які справді лягли в основу української літературної мови. У ході розвитку українська літературна мова збагатилася лексикою з инших регіонів.

По-друге, діялект – це територіяльне відгалуження загальнонародної мови. Отже, одне слово – не діялект, а діялектизм. Але ліпший, ліпше – ніякі не діялектизми, про що свідчить наявність їх у лексикографічних працях з посиланням на дуже шанованих авторів і без жодних обмежувальних ремарок. У Російсько-українському словнику при перекладі російських слів лучший, лучше подано як рівноправні синоніми кращий, ліпший, краще, ліпше.

У тлумачному Словнику української мови ілюстрації наведено з вельми авторитетних джерел. «Риба шукає, де глибше, а людина – де ліпше» (українське прислів'я). «За життя родичів дівчина зазнала ліпших часів» (Леся Українка). «Чим ліпше дерево, тим довше воно росте» (Михайло Чабанівський).

Читач (чи читачка) Наливайко має рацію. Основне значення українського слова єдиний – один, без инших (відповідає російському единственный). Наприклад: «Якби знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє?» (Тарас Шевченко). А російському единый відповідає українське цілісний, неподільний. Тож у гаслі словам «Единая страна» мало б відповідати «Неподільна країна», а не «Єдина країна».

А взагалі те гасло потрібно викинути з усіх щитів, бо крім шкоди воно нічого не дає, адже офіційно запроваджує двомовність. (Цілком погоджуючись зі професором Пономаревим, можемо додати, що недолугість гасла полягає й у його паралелях із одіозним російським «единая и неделимая Россия»; до того ж, далебі ліпше й обґрунтованіше було би послуговуватися історичною й глибоко вкоріненою в українську традицією тезою про соборність України, наприклад – «Соборна країна» – UAInfo.) Неподільною Україна може бути лише з єдиною державною українською мовою.