Захід пропонує нові й різні сценарії вирішення військового конфлікту в Україні. Бжезінський закинув ідею «фінляндизаціі». Нагадаю, в 1948 році Фінляндія підписала угоду із СРСР, де зобов'язувалася протидіяти можливій військовій агресії проти СРСР із території Фінляндії. Угоду продовжували кілька разів. Подібна угода з Україною влаштує Путіна, але не нас.

Дейтонські угоди 1995 року створили федеративну державу Боснія і Герцеговина, відповідні анклави юридично входять до однієї держави, але мають високий ступінь автономії та взаємної недовіри.

Мир у Північній Ірландії купили тривалими переговорами всіх із усіма та вагомими дотаціями в економіку Ольстера з боку Лондона та Брюсселя.

У Шрі-Ланці урядові війська таки перемогли «тигрів» після 20-річної війни, яка забрала 80 тис життів, за останні п'ять років країна сильно змінилася на краще.

Косово відрізали від Сербії, після тяжких боїв та зовнішнього втручання. До цього часу лише кілька десятків країн визнали його як незалежну державу. Приштина тримається на зовнішній допомозі США й Албанії.

Якщо українська влада не проведе публічне обговорення варіантів рішення, нам його нав'яжуть, вибравши із готових алгоритмів, і варіант буде вигідним не для українців. Тактика затягування конфлікту – голову в пісок – мала би право на існування, якби за це не платили життями наших громадян. Хороших варіантів у нас немає, і тим більше треба обговорювати всі альтернативи.