Уже традиційно український громадський діяч Валерій Пекар продовжує висвітлювати зустрічі робочої групи із податкової реформи

На кожному засіданні цільової команди із податкової реформи розглядаємо декілька пропозицій моделей. Цього разу настала черга Громадянської платформи «Нова країна». Доповідає Олексій Геращенко. Пріоритети: збільшення інвестиційної привабливості, детінізація, стимулювання підприємництва.

Поведінкова економіка каже: маленькі зміни не працюють (зменшення податків із 65% до 45% не матиме наслідків); нові люди, що прийдуть замість старих у податкову на ті самі правила, будуть поводитися так саме. ПДВ сприймається типовим підприємцем як частина витрат, а не як податок (а значить, витрати треба оптимізувати).

Три ключові напрями для досягнення цілей:

1. Найнижче в Європі навантаження на фонд оплати праці та прибуток.

2. Прості бази нарахування, що не допускають трактувань (дискреції).

3. Перерозподіл ВВП через бюджет = 35%.

Податкова пропозиція «Нової країни»:

1. Соціальний податок фіксований = 499 гривень з особи (41% мінімальної заробітної плати).

2. Податок на доходи фізичних осіб = 10% (як у третьої групи спрощеної системи).

3. Податок на розподілений прибуток = 10%.

4. ПДВ = 20%, але мінімально 2% з обороту. Це закриє податкові ями.

Сумарно це дає 35% ВВП у бюджет. Без зменшення бюджетних витрат все одно неможливо далі жити.

Олексій Геращенко зазначив, що немає універсально хорошої податкової системи. Якби була, всі би її давно запровадили. Бувають хороші рішення «тут і зараз», ось за таких економічних і політичних умов, за такої структури економіки й такого менталітету.

Я загалом не прихильник біхевіористської (поведінкової) економіки. Але щодо податкової системи, то прихильник. Якщо у людей в голові є певна картинка, ви можете, як то кажуть, хоч кіл на цій голові тесати, нічого не досягнете.

Іншими словами, поганий архітектор прокладає доріжки там, де вважає за потрібне. Хороший архітектор подивиться, де люди торять стежки, і там прокладе.

Наші підприємці вважають єдиний соціальний внесок податком, хоча він формально податком не є. Але вважають податком, і крапка.

Наші підприємці вважають податки витратами, а значить, витрати треба оптимізувати, авжеж.

Наші підприємці не розуміють, що таке «ціна без ПДВ». Ціна є ціна, і нема чого дурити людей. ПДВ до сплати є частиною витрат.

Наші громадяни вважають, що податки платить підприємство. Це добре, хай багаті платять. Наші громадяни не розуміють, що податки платять вони у вигляді збільшених цін.

Теоретично все це неправильно. А практично це у людей в голові, і нічого ви тут не зробите. Єдиний спосіб змінити людям картину світу – це коли вони вам дуже довіряють. А якраз довіра – це те, чого бракує в податковій системі. А значить, треба виходити з тієї картини, яка є.