Єдиний беззаперечний плюс – в Україні можливо все. І ні в кого немає гарантії, що він / вона назавжди. Що ще більше посилює імпульс змін і відрізняє нас від країн зі стабільною демократією чи диктатур.

«Ідоли падуть», – писав колись Юліан Опільський про часи християнізації Руси Володимира Великого.

За швидкістю падіння ідолів і своїх страхів ми точно перевершили всі нації світу. Герої змінили «героїв», селяни стали козаками, суспільне благо стало важливішим за врожай на хуторі. Нація повернулася на свої терени.

Лишень «політики», як старовіри, бубнять над кістками птахів і все заклинають дощ у часи крапельного зрошення.

Ну, нічого, ще трошки. Перун теж не встояв. І не знищив блискавкою й громом, а мовчки гупнув у Дніпро.

Країна шалених можливостей надзвичайних людей.

Це може бути непомітним щодня, але це відчутно навіть за рік, що минув.