Мені чомусь запам'ятався момент на початку нульових, коли в Україні правдами-неправдами проштовхували іншу телепанель. Мовляв, у тій, що тоді була, був перекіс на користь малих містечок та сіл, і треба більше пультів розмістити в містах-мільйонниках. До мене ті баталії доходили тільки якимось відгомоном, але запам'яталися. Бо коли, слідкуйте за руками, нову панель таки протарабанили, безумовний лідер усіх рейтингів український «1+1» враз поступився скацапілому «Інтеру», про якого досі не можуть встановити, яка башта Кремля ним володіє.

Таке ось «процедурне питання». І думаю, так само було з усіма медіями – зі пресою, яка з 50 на 50 у 1991 році вже за Кучми скотилася на 20 на 80 відсотків. З ефірами на радіо, де всі наші одразу стали неформатом, бо ж рейтинги. Ну, і так далі. Думаю, що без фальсифікацій насправді ніде не обійшлося. Щоб потім із вумним видом можна було казати – це ринок!

Але несподівано росіянці самі стали заручниками своїх дутих намальованих рейтингів, замовних соцопитувань і всілякої подібної фігні. Це одне із пояснень провалу росіянської «весни» в материковій Україні.

Всі брехали. Всім брехали, в тому числі замовникам. Зараз прочитав про таку собі «вишеньку на торт» – російська мережа автозаправок, в якої з початком війни доходи в Україні впали майже до нуля у зв'язку з бойкотом українцями, для порятунку хоче зробити ребрендинг під компанію главного КВНщика «руского міра» Маслякова. Особисто мені здається, що заправки не тільки об'їжджатимуть, а ще й під ними ригатимуть він нудоти, але ж рейтинги. Вони ж «не брешуть».