Ось піднімемо економіку - візьмемося за культуру. Приблизно так розмірковували практично всі очільники уряду за роки незалежності. Культура не на часі - за цим формулюванням досить просто сховати і бажання займатись лише корупційними схемами в економіці, і власну недолугість, і розуміння того, що «вік» на посаді прем'єра не такий вже й довгий і вимірюється не державницькою стратегією на перспективу нації, а подобовим «царюванням». Ну, ще популістичними виступами напередодні чергових виборів.

За цими розмовами наші високопосадовці та їхні експерти з економіки випустили з уваги момент динамічного прямування прогресивного світу до нового виміру - креативної економіки. Вона певною мірою народилась із вчення про ноосферу, про яку більше ніж півстоліття тому говорив наш видатний українець Володимир Вернадський. Поєднання економічних знань з потоковою динамічною всеохоплюючою інформацією, що дає принципово новий і абсолютно відмінний від усіх попередніх фактор виробництва, попереджав вчений, дасть нову якість людству.

Надшвидкий розвиток інформаційних технологій, інноваційні підходи до всіх без винятку сфер соціально-економічного та політичного життя в поєднанні з творчими аспектами культурних трендів сучасності - архітектури, музики, мистецтва, кіно тощо - створюють творчо-креативні індустрії, які своєю чергою і формують нинішню економіку. Так зараз розвивається економіка провідних країн світу. Іншими словами, нам потрібно зрозуміти, що до когорти творчих людей зараз належать не лише артисти, скульптори, живописці, письменники тощо, а й бізнесмени, управлінці, промисловці, тобто представники професій реального сектору економіки, де сьогодні креативність та творчий підхід займають чільне місце.

Культура як креативна індустрія найліпше та багатовимірно могла б розвиватися на рівні окремого населенного пункту, середовища життя (на що, власне, і мала б націлюватись реформа децентралізації). Візьмемо, наприклад, розвиток культури у її традиційному розумінні. На місцевому рівні вона органічно поєднується з формуванням не лише культурної, а й еліти в самому широкому розумінні слова. І, відповідно, впливає на розвиток регіону. Згодом сюди додається економічна складова, оскільки культурний розвиток призводить до буму концертів, театральних гастролей, книжкових виставок тощо, тобто відбувається різноманітне наповнення місцевого бюджету. Завершує цей перелік такий напрям як розвиток сервісів -дизайнерських, рекламних, музичних тощо - на які з'являється попит у представників бізнесу.

Це лише один аспект розвитку культури як креативної індустрії. Їх може бути безліч, у будь-якій традиційній галузі, будь-то освіта чи машинобудування.

У провідних країнах світу і Європи, передусім, динамічний розвиток галузей, які базуються на знаннях, демонструє перспективність саме такого підходу до успіху. Економіка в своїй масі стала орієнтуватися на творчі підходи та креативність мислення і вирішення проблем.

Тому креативна індустрія зараз є ключовим чинником економічного зростання країн та основою поліпшення добробуту людей у світі.

Економіка в Україні зараз переживає не кращі часи. Причиною глибокої кризи, яка пожирає нині Україну, можновладці називають путінську агресію на Донбасі. І це, на їх думку, стримує розвиток економіки, не дозволяє проводити реформи, покращувати соціальні стандарти життя. Наряду з цим, причина в іншому. «Першопричина кризи - одвічний конфлікт матеріального і духовного в людині», - вважав Вернадський.

Матеріально-меркантильне в думках і діях багатьох наших можновладців наразі перемагає.