На останньому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено поставки вугілля від донбаських бойовиків на теплові електростанції. Таке рішення цілком очікуване і прогнозоване після доволі нелогічної прес-конференції Міністра енергетики і вугільної промисловості України В.Демчишина від 10 серпня 2015-го року.

Таке враження, що згадана прес-конференція, а також події, що розвивалися після заяви прем'єр-міністра України про «катастрофічний стан в енергетиці» від 31 липня ц.р. були не чим іншим, як підготовкою нашого суспільства і світу до того, що Україна змушена співпрацювати з агресором.

Очевидно, що найближчим часом слід очікувати від Кабміну і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України рішень (або мовчазної згоди) на поставки від агресора газу і електроенергії тощо. Словом, Україна продовжує співпрацювати із своїм агресором так, якби у нас не було воєнних дій на сході, не гинули наші громадяни від рук кремлівських прислужників і господарів не руйнувала РФ інфраструктуру українського сходу, нема біженців тощо.

Звичайно, тепер іншого варіанту нема, щоби не прирікати громадян України з обох боків лінії розмежування на енергетичний голод і холод. Але ж треба відверто визнати, що принаймні не відомо, щоби за останній рік уряд чи міністерство щось зробили, аби виходити чи почати виходити із залежності від РФ в енергетичній сфері. Безумовно, зробити це за рік у всіх напрямках не можливо. Хоча, з окремих питань - цілком реально. Однак, починати це треба. І чим раніше, тим краще. Якщо ж ніколи не починати, як тепер, то ми залишимось в енергетичній орбіті Росії на завжди.

Газета вже порушувала цю тему. І треба відверто сказати, що по кожному напрямку не тільки об'єктивно оцінювалася ситуація, але й пропонувалися конкретні дії, спрямовані на енергетичну демонополізацію. Однак...... .

Подібно можна охарактеризувати, на жаль, й інші галузі української економіки. Достатньо лише проаналізувати чому товарообіг України з ЄС не зростає, а навіть скорочується? Чому товарообіг з РФ не припинено зовсім? Хіба РФ не здійснила агресію щодо України? Чому ми не розриваємо дипвідносини з РФ, або ж хоча б не скорочуємо дипперсонал і т.д.? На жаль, сумні висновки.

Перший висновок, який спадає на думку під час такого аналізу - активізація «п'ятої колони». Таке враження, що вона не звужується, а розширюється і в ширину, і в глибину, і у висоту. У цьому питанні автор хотів би помилитись. Але варто мати на увазі, що саме так нашу державу аналізують і сприймають за кордоном. Насамперед - в тих країнах, які виділили гроші для допомоги Україні.