Про культ особи тов. Порошенка.

Бурштиновий Порошенко – це, звичайно, ще не намальований, як у Януковича, святий лик на стінах храму, але вже крок до цього.

Чотири роки тому вийшла дуполизна книжка Віталія Спажука «Життя під знаком факторіалу», яка прославляла геній Віктора Федоровича. Тоді у мережі багато глузували з цього епохального «шедевру». Як і з намагань увіковічити образ Януковича на іконах.

Я був переконаний, що наступний президент України буде розумнішим за попередника і не дозволить перетворювати себе на ікону, тим паче бурштинову. Але це сталося. Бронза, срібло і золото, схоже, на черзі.

Країна, на стінах якої висять бурштинові портрети президента, приречена. Це – навіть не радянщина. Це – азіатчина. Причім – у найгіршому її прояві.

Мене цікавить лише одне: невже це подобається Порошенкові? Якщо ні, то чому б не заборонити вішати свого портрета в усіх кабінетах можновладців?