Мало хто очікував що «антифашистський» мітинг партії регіонів буде на стільки провальним. Вони допустили купу безглуздих помилок. Якби регіонали нічого не робили, то на наступний день, в ЗМІ ні хто б не згадував про акцію опозиції.

Це ще один раз показало бездарність управлінських навичок блакитної влади. Якщо вони не можуть провести свій мітинг так, щоб в ЗМІ, які до того ж великою мірою підконтрольні ним було нейтральне чи позитивне інформаційне повідомлення про їх акцію, то годі казати про вміле державне управління.

Враховуючи соціальну і економічну прірву, до якої довели Україну ці «державні мужі». Вони намагаються побудувати президентську виборчу компанію на абсолютно ірраціональних речах. Намагаючись протиставити дві частини України проти себе, реанімуючи комуністичні міфи про другу світову війну. Та намагаючись показати своїх опонентів «фашистами». Зрозуміло це потрібно їм, лише задля утримання влади. Вони сплять і бачать що в другому турі президентської гонки 2015го року має бути Тягнибок і Янукович. Щоб побудувати агітацію на кшталт президентських виборів в Росії 1996го, чи Україні 1999го.

Коли в другому турі були чинні президенти, в яких до цього був низький рейтинг, і комуністи. Тоді ці компанії були побудовані на залякуванні громадян, в тому що вони отримають все найгірше, що було в СРСР, якщо проголосують за комуніста а не за чинного президента.

За цим же сценаріэм поки невдало, намагається йти блакитна влада, змінилося лише те, що вони будуть залякувати нас націоналістами.

Повернемося до мітингу, щоб окреслити бездарність блакитних, можна навести їх помилки:

1. Використовуючи адміністративний ресурс зігнали на «антифашистські» мітинги вчителів, студентів, держслужбовців, що стало причиною купи сюжетів в ЗМІ, і погіршенню їх іміджу.

2. Всіляко намагалися завадити учасникам опозиційного мітингу потрапити на нього, затримуючи потяги,автобуси, знімаючи опозиційних мітингувальників з транспорту. Що теж стало сюжетом в ЗМІ.

3. Найняли групу відморожених молодиків, для «охорони» мітингу.

4. Намагалися справокувати опозиціонерів БРДМмом який заїхав в їх ряди.

5. Після того як БРДМ «зупинили», кинули відморозків бити опозиційних мітингувальників.

6. Дали наказ міліції покривати безчинства відморозків.

7. Потік брехливих заяв представників влади, після побиття журналістів відморозками, вони навіть намагалися звинуватити опозицію в цьому злочині.

Я вже не кажу що більшість їх мітингувальників не могла зв’язати двох слів про те, що таке фашизм. Весь їх мітинг більше нагадував фарс.

Постає логічне запитання - що може винести громадськість і опозиція з таких дій влади?

Зрозумілим є те, що під час президентських виборів регіонали не будуть гратись в демократію. А намагатимуться зберегти владу усіма можливими засобами. Провальність «антифашистської» компанії вказує на бездарність їх політ-технологів, та неможливість перемоги демократичним шляхом.

Тому опозиція і громадяни мають готуватись до повторення «майдану», можливо більш жорстокішого. А не спрямовувати всю силу на агітацію. До першого туру потрібно висунути єдиного кандидата від опозиції. Цей кандидат має мати такий політичний імідж, щоб звинувачення його в «фашизмі» було б безглуздістю.

Степан БАРНА