Агресивні раби з трепетом дивляться на бульдозер, який урочисто давить трьох залітних заморських гусей. Боротьба з їжею викликає у населення РФ більше емоцій, ніж вбивство Бориса Нємцова, парад військовополонених у Донецьку, захоплення Криму і розв'язана Росією війна на території українського Донбасу.

Готовність простих росіян прийняти диктатуру закінчилася тим, що дружини відмовляються від своїх загиблих чоловіків-солдат за гроші, а батьки своїм мовчанням відмовляються від своїх синів, які опинилися в полоні.

Тоталітаризм починається не з Гітлера і Геббельса, не з Путіна і Кисельова, а дозріває знизу, коли суспільство добровільно погоджується на ризиковані експерименти над своєю країною. Мільйони добровільних співучасників злочинів режиму - вони і дозволяють Путіну почуватися в цій ситуації комфортно і говорити про те, що у нього повне взаєморозуміння з російським суспільством.

Тільки ледачий не ткнув своїм мозолясті пальцем у намальоване ідеальне зло з прізвищем Путін. Всілякі експерти, допитливі дослідники і просто звичайні люди намагаються пояснити собі та іншим унікальність цього явища. Все життя президента північної країни розбите на розділи. Дитинство, робота в КДБ, сім'я, входження у владу, узурпація влади.

Готовність українського суспільства, і не тільки його, повірити в демонізований образ монстра зрозуміла. Багато речей просто не вкладаються в голові у нормальних і психічно здорових людей, конфліктують з їхнім баченням світу, їхніми моральними принципами.

Дублюючі одна одну статті та дослідження легко змусять нас повірити в те, що Путін божевільний, деспот, маніяк, моральний виродок і збоченець. Спрощення, навіть якщо вони і талановиті, відводять нас від істини, не дозволять проникнути в глибину і суть явища.

Все, що відбувається з сьогоднішньою Росією, жахливо. Немає сумнівів у тому, що це хибно, жахливо, руйнівно, несе загрозу всій світовій спільноті і самій Російській Федерації. Все ж не можна настирливо змішувати все в одному флаконі і втікати від реалій у спотворений світ ілюзій, помилок і привидів.

Ліцензію на вбивство українських громадян Путін отримує від російських громадян. Застрягла в минулому країна. Ускладнений геополітичний розлад мільйонів. Народ, який сприймає феодалізм і рабство як вищу форму соціальної організації.

Коли в душу німецького народу проник диявол, це призвело світ до відомих катаклізмів. Нацизм і фашизм зароджуються там, де з людини витрушується все людське. Народ перетворюється на населення і добровільно віддає політику-маніякові своє життя, не просячи фактично нічого взамін. Цим шляхом і пішла сьогоднішня Росія, і цей шлях призведе до неминучого колапсу.

Дії антипутінської коаліції, міжнародні санкції, економіка РФ, що слабшає, і відчайдушна боротьба українців з агресором говорять про те, що відхід Путіна стає неминучим. А що буде після Путіна?

На шляху до порозуміння між нашими народами каменем лежить не Путін, не російська пропаганда, а російський народ, який ввібрав усі огидні риси тоталітарного суспільства, коріння якого росте з радянського минулого, де навіть у абревіатурі СРСР ховалися брехня і лицемірство.

Витоки російського фашизму полягають у бажанні облаштовувати Росію за межами території федерації, тому «русский мир» будується не в Тверській області, а в Донецьку та Луганську.

Після Путіна залишиться випалена земля, на якій розучилися працювати люди, оскільки нафтова кон'юнктура розслабила росіян і довела їх до прірви. Росія на краю ями і їй залишається зробити кілька коротких кроків, щоб ступити у лихоліття.

Простий росіянин давно сприймає навколишній світ вороже, відмовляючи іншим народам у свободі і самостійному виборі. Вони нас захищають від загрози «чужих» на правах того, що ми один народ. Вони готові переступити через масові вбивства, голодомор, геноцид. Їхня пам'ять набуває потрібних форм, залишаючи тільки намальовані перемоги і досягнення.

У радянських фільмах про Другу світову війну, яку деякі називають великою вітчизняною, Гітлер постає перед глядачем низькорослим і крикливим параноїком, який в епілептичних припадках люті віддає божевільні накази. Саме Адольф Гітлер стає головною мішенню пропаганди, щоб пересічний глядач не помітив головного - знищення людини, що було властиво радянській системі, ріднило радянських вождів із нацистськими лідерами. Фашизм, нацизм, комунізм і «русский мир» зводяться саме до знищення людини.

Крикуна з Мюнхена і сіру людину з Ленінграда об'єднують астральний шнур, небезпечні політичні експерименти, нездатність зупиниться біля небезпечної межі і, можливо, один підсумок. Хто прийде після Путіна, не важливо. Путіна грає свита, а це росіяни, які б'ються за місце на поромній переправі в Кримнаш, а з ними буде складніше, ніж з десятком путіних.

Минуле Росії занадто рухливе і мінливе на догоду їхнім вождям, але світ не живе за єдиним російським підручником історії. Останній розділ Путіна і його громіздкої імперії вічної мерзлоти пишеться дешевою нафтою і кров'ю українських патріотів.

Вибір між минулим і майбутнім народ робить сам. Відмова від цивілізації занурює в морок, позбавляє народ майбутнього і робить ще більш туманним сьогодення.

Німеччина колапс пережити змогла і повернулася в цивілізацію. Чи зможе його пережити Росія? Якщо Росія доведе, що вона не Путін, то шанс є.