Коли наші економісти кажуть про можливість і бажаність прискореного економічного зростання, чую ображені вигуки: популізм, економічна безграмотність, неможливо!

Після падіння комунізму Польща виросла у декілька разів, Україна за той же час втратила 20%. Прискорене зростання пройшли десятки країн світу.

Знов і знов згадую біблійну історію. Коли євреї після виходу з Єгипту відмовилися йти в Обіцяну землю, що тече молоком і медом, Всевишній їм сказав: не хочете йти -- то й не ввійдете, помрете в пустелі, а діти ваші ввійдуть.

Хочете померти в економічній дупі, то їдьте на окуповані території. Може, вас у дитинстві сильно били по голові чи щодня ставили у куток. Може, щось інше. Я не фахівець і не буду розбиратися у ваших психічних негараздах. Йдіть подалі і не сійте зневіру і комплекс неповноцінності. А тут буде вільна сучасна економіка. Скоро.

Адже економіка має квантові особливості. Об'єктивне і суб'єктивне однаково важливі.

Вийдіть на телебачення і скажіть, що завтра буде дефолт, і завтра буде дефолт, хоча вчора все було більш-менш.

Якщо підприємець не вірить у завтрашнє зростання, він сьогодні не зробить потрібних кроків, і завтра зростання не буде.

Без віри в можливості народу і ресурси країни дійсно неможливо забезпечити зростання.

Вульгарний марксизм спаплюжив наш мозок, заставляючи дивитися у вікно, де все негаразд, і вірити, що то є об'єктивна картина, а значить, назавжди. Адже оскільки все погано, значить, воно об'єктивно погано, а суб'єктивні чинники марксизм не бачить. Тому і завалився СРСР.

Дивним чином марксизм у мозку поєднується із забобонами: пороблено тут у нас, ой ти ж доленька наша тяжка. Хоча ні, вульгарний марксизм це такий самий забобон.

Треба всій країні пройти якийсь тренінг, чи що.