Урядовий законопроект, який відкриває дорогу до реструктуризації державного боргу, був підтриманий конституційною більшістю в парламенті. "За" проголосували усі фракції та групи, окрім "Волі народу", що утрималась. І це попри те, що до і під час голосування лунали голослівні заяви, що Україну буцімто заставляють заплатити більше, ніж списують.

Що виграла Україна

По-перше, у нас є "передишка" на погашення боргу. Значна частина виплат відстрочена.

По-друге, була досягнута формальна згода з кредиторами. Фактично, це уникнення "дефолту" у розумінні громадян.

По-третє, домовитись вдалось ще до періоду виплати великих боргів, що мав розпочатися восени цього року. Це надзвичайно важливо також тому, що осінь - це традиційний період нестабільності на українському валютному ринку. Подальший конфлікт з кредиторами майже точно б призвів до зупинки виплат по боргам (так званого "дефолту"), і як результат - нової хвилі девальвації гривні. Тому укладення угоди було дуже вчасним.

Найбільше питань в політичному плані було до додаткових компенсаторних облігацій, згідно яких Україна зобов'язалась платити у разі досягнення ВВП 125 млрд. дол. та певного росту реального ВВП.

Треба сказати чесно, що ніхто не може реалістично спрогнозувати, чи досягне Україна цих показників. Щоб впевнено стверджувати, що Україна буде чи не буде щось додатково платити, потрібно спрогнозувати реальний ВВП, інфляцію та курс гривні на декілька років наперед. В українських умовах такі прогнози неможливо побудувати навіть на найближчий рік.

Головне тут інше - якщо у нас таки буде вагомий економічний ріст та міцна гривня, то ми будемо ще додатково винні, в протилежному випадку - ні. Для нас це "win-win".

На мою думку, тези про те, що, нібито, хитрі західні інвестбанкіри все прорахували і змусили уряд укласти невигідну умову - міф. Облігації, виплати по яких прив'язані до непрогнозованих показників, неможливо оцінити на балансі інвестфондів. Якщо неможливо оцінити, то їхня офіційна вартість на балансі інвесторів буде фактично дорівнювати нулю. Ринкові ціни на них, якщо такі взагалі існуватимуть, будуть надто волатильні. Навіть, коли дійде до 2020 року, то все одно жодної певності щодо майбутнього курсу гривні чи рівня інфляції не буде. Облігації будуть мати якусь вартість тільки безпосередньо перед виплатами, якщо такі будуть.

Нікому з інвестфондів такий екзотичний та непрогнозований борговий інструмент не потрібен. Із самого початку випуск специфічних облігацій був лише політичним виправданням для керівників інвестфондів перед вкладниками для того, щоб погодитись на списання частини боргу. Це означає, що Україна, при бажанні, швидше за все, зможе за безцінь викупити ті специфічні облігації, які пообіцяла інвесторам.

Шкода лише, що списання не було більшим. Об'єктивно рівень боргу в України все ще буде доволі високий. Але далі тягнути час щоб пресувати інвесторів було надто ризиковано.

Можливі перегляди рейтингів

Наразі починається етап обміну поточних боргових зобов'язань на нові. "З метою завершення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу Кабінет міністрів тимчасово зупиняє виплати за деякими державними та гарантованими державою запозиченнями (основна сума боргу та відсоткові платежі) " - заявила прес-служба Мінфіну.

Зупинення виплат по поточним зобов'язанням - це юридично необхідний, але водночас дещо напружений етап. Справа в тому, що це може спровокувати тимчасове зниження рейтингів України, в тому числі найнижчого, так-званого "дефолтного". Далеко не факт, що це відбудеться, але, в принципі, це можливо.

"Дане рішення щодо тимчасового зупинення платежів у рамках реструктуризації боргу очікувано може призвести до подальшого технічного зниження рейтинговими агентствами суверенного рейтингу України. Проте ця дія рейтингових агентств є очікуваною, технічною і тимчасовою" - каже Мінфін.

Справа в наступному. За поточними зобов'язаннями виплати зупиняються, а нові - в процесі випуску та обміну. Виконати за один день одночасно всі операції по реструктуризації неможливо. Оскільки рейтингові агентства оцінюють поточні борги України, а не майбутні, то тимчасовий перегляд рейтингів з метою вказати, що по поточним боргам виплат уже не буде, є вірогідний.

Окрім цього, списання частини боргу є часто формальної ознакою тимчасового зниження рейтингів. Певні виплати також можуть будуть здійснені на ринку "кредитних дефолтних свопів" - інструментів страхування від списань або невиплат по українському боргу.

Тут важливо пам'ятати наступне - незважаючи на можливу появу неприємного ріжучого слова "дефолт" від окремих рейтингових агентств чи від ринку страхування боргів, всі дії є плановими та пов'язаними із юридичними нюансами реструктуризації боргу.

Як тільки буде завершено обмін поточних боргових зобов'язань на нові, Україна цілком може заслуговувати на вищий рейтинг, ніж зараз.