На каналі ‪#‎НТН‬ іде дивний серіал "Легенди карного розшуку" власного виробництва, в якому переважно розповідають про "захопливі" історії російсько-радянського блатного світу, привчаючи українських глядачів до відповідних життєвих "ідеалів" і відповідної російської лексики (а ми потім дивуємося, чому водії маршруток у нас слухають російський "шансон").

Але трапляються й політичні сюжети. Один з таких показували 20 вересня.

В одному з епізодів НКВДешник розслідує викрадення алмазів (нагадаємо, популяризація радянських органів держбезпеки, зокрема НКВД, та створення позитивного образу працівників цих органів в Україні заборонено законом).

А оповідач цих "Легенд" сидить в кабінеті з портретом Сталіна. В іншому епізоді - табори ГУЛАГу.

Одного з в'язнів охорона табору (це також органи держбезпеки СРСР) назвала "рожа бендеравская".

Також оповідач сказав, що поруч з чоловічим табором є жіночий, де основна частина ув'язнених - жінки з Західної України, які жили з окупантами або були членами сімей "бедеровцев".

Чи такої "документалістики" нині потребує Україна? І куди дивляться владні органи, що мають це контролювати?