Харків'янин Максим Заселян розповів про свою подорож по США, в яку він відправився маючи в кишені всього $231.

- Чому ви взяли саме $231?

Це все, що в мене було на той момент з готівки. Адже більша частина грошей пішла на візовий збір та авіабілет, який я взяв тільки в один бік. Планував бути в США півроку - а там як підуть справи.

- Як готувались до поїздки? Чи не було страшно самому відправлятись в чужу країну?

Зазвичай, коли збираюсь в якусь поїздку, ніколи не готуюсь заздалегідь: не беру нічого специфічного з собою в дорогу, не продумую майбутній маршрут, не шукаю помешкання та не бронюю ніяких білетів по «внутрішніх» маршрутах. Я все роблю несподівано і в останній момент. А саме ця подорож була найбільш спонтанною і непродуманою.
Перед виїздом зовсім не хвилювався: за два дні зібрав всі документи, отримав візу, купив білети та полетів, навіть не знаючи, що мене там чекає. Взагалі, після кількох таких поїздок, відчуття страху просто зникає і навпаки хочеться більше подорожувати і побачити щось нове та незвичне. І це ще й в кілька раз краще і приємніше, коли твої рідні тебе підтримують в усьому - а мені з моїми пощастило.

-Як ваші уявлення поїздки відрізняються тепер від побаченого?

Насправді, все вдалось саме так, як я собі й уявляв - тільки, напевно, в 20 раз крутіше. Я ніколи нічого не чекаю від подорожі, тому й не розчаровуюсь, коли щось йде не так.

- Як ви влаштовувались на роботу? Що було найскладніше? Кого цікавого зустріли? Що здалось вам незвичним?

За всю подорож працював аж на 5 різних роботах: помічником офіціанта, вантажником, посудомийником, мив вікна та працював столяром. Робота «приходила» по-різному, щось знаходив сам - розмовляв з людьми на вулицях, запитував чи не знають про якусь вакансію. Деяку роботу мені знаходили мої знайомі і їх знайомі. Мені було цікаво все і всі: у кожного своя історія.

 - Яке воно - життя в Штатах, адже часто говорять про «американську мрію» і існує стереотип, що там добре жити. Що ви побачили насправді?

Життя в США насичена всілякими можливостями та й роботи вистачає для тих хто шукає. Якщо ти там живеш чесно, намагаєшся стати кращим і стараєшся заробити, не цураєшся роботи - держава всіляко допомагає і підтримує.
Якщо порівняти з нашим життям тут - ми тут виживаємо, в той час як в Штатах люди намагаються жити не просто добре, а дуже добре. Але нічого ти там не отримаєш просто так - може здатись, що там все дуже легко - потрібно працювати і ще раз працювати. Але дивлячись на таке стає трішки сумно, що в нас в країні скільки б ти не працював - ти не заробиш чесний мільйон, в той час як Штатах - це реальність.

- Як вам вдавалось прожити там не маючи достатньо коштів?

Я ніколи не рахую гроші, не маю такої звички. Якщо їх немає - знаю, що вони з'являться, я їх зароблю або мені допоможуть, хоч я й не прошу про допомогу. До того ж, я вмію витрачати дуже мало або ж зовсім не витрачати, так як для комфорту мені потрібно небагато: дах над головою та місце для сну.

- Наскільки відрізняється країна від того, що ми звикли бачити на телеекранах?

Телеекрани не брешуть. Америка саме така.

- Що вам найбільше сподобалось і навпаки? 

Що найбільше кидалось в очі одразу - це почуття особистої свободи у людей. Складається враження, що кожен з них знає всі свої права, їм неважливо, що модно, а що ні - вони не переймаються думкою оточуючих.

- Чи плануєте ще кудись поїхати?

Взагалі планую побачити весь світ. Але куди поїду наступного разу - ще не знаю. Ніколи не планую наперед.