Сідаючи в машину, ти ніколи не знаєш, чи вийдеш з неї. Але як часто ми про це задумуємось? От-от: і автостопери теж про це не думають. Ми завжди стараємось бути на позитиві. Ця емоція для нас – як бензин для автомобіля.

Наша кар'єра не має чіткої шкали вимірювання. Хтось вимірює її в роках, хтось – у машинах, а я – у кілометрах.

Зараз мені 21 рік – рівно стільки ж країн я відвідав за останні три роки. Приблизно 9 700 кілометрів я здолав автостопом. За час подорожей я навчився і зрозумів багато речей, про які тут піде мова. Коротко розкажу, хто такий автостопер та як ним стати.

У класичному розумінні – це людина, яка мандрує на незнайомих автівках. Вона зупиняє їх на автострадах, заправках – в будь-якому зручному місці.

Для вибору місць є навіть спеціалізований додаток Hitchhiking Maps. Кількість автостоперів зменшується з кожним роком. Це стається під тиском відомих лоукост-компаній та бюджетних перевізників.

Зібратися у автостопний похід – набагато легше, ніж у гірський.

Читайте також: 

Екіпіровка не дуже потрібна – тим більше, якщо мова йде про літо. Головне – зручні капці і рюкзак. Все, що ти береш з собою, потрібно носити на своїй спині – тому досвідчені автостопери беруть мінімум речей.

Мій рюкзак ніколи не важить більше 14 кг з усім спорядженням та провіантом з водою. Зазвичай це 12 кг. Цього року встановив особистий рекорд – 8 кг. Звісно, треба також лишити місце на подарунки: їх вам точно даруватимуть, а відмовлятись якось некрасиво.

Головною перешкодою для того, щоб стопити, для більшості людей є страх: водієм може виявитись злодій. Зазвичай автостопери вірять, що це хороша людина, і у 99 випадках зі 100 так воно і є.

Не стопери гадають, що статистика - 50 на 50. Але на відміну від нас - у них немає доказів своїх слів.

Чудо-пігулки, яку можна прийняти і почати стопити, немає, але якщо хочете нових вражень, то даю кілька порад:

• Їдьте на 4-6 днів, але в теплу погоду
• Нехай це буде Словаччина, Румунія, Німеччина, Австрія, Польща чи Франція. Тут легко стопити
• Уникайте великих міст
• Обов'язково візьміть із собою намет та спальні мішки
• Розраховуйте, що долатимете від 300 до 500 км на день

А тепер, якщо вам цікаво, чому я стоплю і чому навчився, то ось мій досвід за ці три роки. Це 12 "скілів", якими я оволодів протягом цього часу і які полегшують моє життя.

1. Блискавичне знайомство

У "найгарячіші" дні я вступав у контакт з понад сотнею людей. Наше знайомство тривало від 5 секунд до кількох хвилин. Саме стільки часу ти маєш, щоб переконати незнайомця взяти тебе з собою.

Головне – не забувати про посмішку. Твердження: "Якщо ми не знайомі, то це привід познайомитись" стає частиною вашої філософії. Це корисне вміння дуже допомагає заводити бізнес-зв'язки.

2. Не зважай на відмови

Я згадую свій найгірший день автостопу. Це було у місті Котор, Чорногорія. Тоді протягом 7 годин на дорозі я пропустив більше двох тисяч автомобілів – понад дві тисячі разів почув "Ні".

Тепер відмовою мене важко здивувати. Це звична справа – як вдихнути повітря. А все тому, що часом ти опиняєшся місцях, де просто немає іншого вибору. Де починається безвихідь, там і народжується наполегливість та ефективність.

3. Цінуй час

Час – дорожчий за гроші. І якщо з попереднього пункту може здатися, що стопер повинен подорожувати тільки виключно автостопом, то це не так.

Це не завжди виправдано і не завжди можливо. Тоді в Чорногорії я з другом так і не застопив. Відповідно, не мав достатньо часу для наступної локації. Тож інколи треба робити хід конем і не йти напряму, розтрачуючи все, що маєш.

4. Не панікувати

Треба бути готовим до невдач. Вони завжди трапляються у тій чи іншій формі, але важливо не піддаватися паніці. Вона може перешкодити виконанню первинного плану, якщо він є, і зменшити задоволення від процесу, якщо його немає.

Сахара-експрес: подорож через пустелю найдовшим потягом світу

В центральній Австрії є містечко під назвою Камерн. Якось я застряг там на 19 годин. Але це було приємно, бо вечір ми провели з новими друзями у "сільському барі". Пили шнапс і Gosser.

5. Шукай нестандартне рішення

Нестандартне рішення може зекономити вам час.

Одного разу в Іспанії я стояв на виїзді з невеликого села. Це відбувалось приблизно так. Мені треба було дістатися у пункт Б з пункту А. Прямо під табличкою Б я провів годину і не побачив жодної машини в потрібному напрямку. Але ситуація змінилась, коли мені стало цікаво, куди все ж їдуть усі ці машини. Виявилось, неподалік є точка C, з якої теж можна дістатися до Б. Здається, абсурдно їхати не в ту сторону, але це спрацювало і дуже добре.

6. Пробачай

Фраза "на образи немає часу" – найкраща ілюстрація того, як мислить автостопер. Коли ми вдвох посеред поля – немає переможця у сварці. Програємо обидва і поставимо всю мандрівку під загрозу. Треба думати про те, як дійти до фіналу, а не шукати можливості достроково зійти з дистанції.

Відверто скажу, що спочатку я був далеко не ідеальним партнером. Лише після четвертої тисячі кілометрів я справді став професійним автостопером.

7. Приймай допомогу

Сором'язливість – це добре, коли ти можеш собі її дозволити. Але краще все ж не гребувати допомогою, якщо пропонують. Насправді ти робиш приємне людям, коли не відмовляєш (ніхто не любить відмов). Окрім того, ти не знаєш, коли можеш залишитися без їжі. Навіть яблуко чи кілька євро, які тобі дають, можуть стати у нагоді.

Тревел-блог: як побачити світ і не збанкрутувати

8. Прийняття швидких рішень

Ми звикли не зважати на дрібні цифри, але в критичних ситуаціях вони можуть стати вирішальними.

П'ять хвилин відділяли мене від автобуса, який поїхав. Стоячи у забороненому місці, ти маєш 30 секунд, щоб погодитись сісти в машину чи ні. Ти можеш помилитись і наламати дров, але хто знає, що гірше: ця помилка чи втрачена можливість.

На випадок, якщо водій запропонує вам заночувати на його яхті, то кажіть "так", це незрівнянно.

9. Не бійся відсутності плану

На шляху до великого краще планувати лише особливо важливі точки на карті.

Якось у Франції ми не мали, де заночувати. Нас підібрав місцевий лікар Бруно. Тоді нам неймовірно пощастило: у цей день в місті був найбільший фестиваль феєрверків у Європі. Разом з його родиною ми вечеряли на пагорбі і дивились на все це дійство, а потім заночували прямо в нього на газоні.

10. Рішення може впасти з неба

Скільки разів я переконувався, що коли вирішити проблему вам не під силу, рішення все одно прийде. Бувало, що я не мав ані намета, ані місця, де заночувати, і перша дівчина, з якою заговорив, врятувала мене. Це було на озері Блед у Словенії. Я очікував дощу, шукав якесь укриття і на стежці під замком побачив її – Люцію.

Читайте також: Как летать с комфортом и без стресса: советы стюардессы

Дівчина запросила мене переночувати під дахом її маленького ранчо поряд з поні і собакою. Це була незабутня ніч. Весь наступний день ми провели разом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube