Теракт в Анкарі - аномальний, бо після таких терактів хтось має обов'язково взяти на себе відповідність, особливо, якщо його виконали смертники (за «логікою» терористів, інакше просто немає сенсу їх проводити). Але всі потенційні виконавці мовчать.

Теракт - це ілюстрація клубка суперечностей, в які потрапили і Туреччина, і Близький Схід.

Постраждалі демонстратори - ніби прокурдські активісти і їхня діяльність навряд чи подобається Ердогану. Але курди чинять реальний спротив ісламістам, які оголосили війну і їм, і офіційній владі Туреччини. Підозри, насамперед, падатимуть на них, але через парламентські вибори, які відбудуться через тижні, замовників будуть шукати і всередині країни...

...Можна точно стверджувати, що близькосхідний гамбіт не матиме швидкого вирішення. На Близький Схід зараз роблять ставки і геополітичні гравці, які творять світовий порядок, і агресивні міжнародні політичні рухи, які намагаються цей порядок поламати, і Росія, яка є чимось середнім між першим і другим.

Для нас це, в принципі, непогано, бо гамбіт чим далі глибше втягує Росію у «новий Афганістан».

Росія це ще погано усвідомлює, бо ще сподівається щось виторгувати з Заходу або спровокувати зростання цін на нафту. Але щоби з таким розмахом грати з світовими гегемонами, і з світовим тероризмом, треба мати інший рівень технологій, і самому, як мінімум, не бути сировинною державою.

...Попри суботню трагедію в Анкарі, я би був спокійним за Туреччину. Вона має сильну армію, і вона є членом НАТО. А вони там, у НАТО, своїх не кидають.