У Парижі відбудеться глобальна кліматична конференція, де має бути підписано нову кліматичну угоду. Відвідати захід планують президенти понад 40 країн, зокрема – Барак Обама.

Із чим поїде Україна і що відправила в Секретаріат Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату?

Енергетично-кліматично-екологічна політика України вимагає надзусиль та координації, щоб із періоду невизначеності вийти на слабку четвірку. Досі не затверджена програма (план дій) з енергоефективності, національний план скорочення викидів. Між незавершеними, не затвердженими документами, як-от екологічна та енергетична стратегії (щодо системи торгівлі викидами), існують розбіжності.

Попередні дослідження (як унизу) викликають протилежні думки в громадськості та уряду.

Очікуваний національно-визначений внесок України: сектори «Енергетика» та «Промислові процеси».

Національна академія наук України Інститут економіки та прогнозування.

До 2030 р. викиди парникових газів в Україні не перевищать 60% від рівня 1990 р.

Україна має значний потенціал скорочення викидів парникових газів, рівень яких може досягти в 2030 р. 35-40% від рівня викидів 1990 р., однак для їх досягнення необхідно від 75 до 100 млрд євро, щонайменше третина з яких має бути залучена в житловий сектор.

Цілі скорочення викидів парникових газів в 2030 р. до 35–40% від рівня викидів 1990 р. можуть вважатися надзвичайно амбітним цілями низьковуглецевого розвитку України.

У найближчій перспективі (два-п'ять років) Україна навряд чи зможе самостійно мобілізувати необхідні кошти безпосередньо для досягнення амбітних цілей скорочення викидів парникових. Однак у довгостроковій перспективі це є надзвичайно важливим завданням для України.

Амбітна ціль для «Очікуваних національно-визначених внесків» лежить в межах 40–60% і її вибір є політичним завданням. Воно задаватиме напрями розвитку економіки України на 15 та більше років.