Уявіть собі, що ви сидите за гратами 14 років. Вас звинуватили у вбивстві і сидіти вам довічно. Протягом 14 років ви переконували всіх, що ви не винуваті, що вас катували, вимагаючи зізнання, що свідки дали свідчення під тиском, а суд проігнорував довідку про те, що «вбиті» виїхали в росію, а одного «загиблого» бачили свідки через декілька місяців після «вбивства».

Мінялися президенти, верховні ради та уряди, а ви все ще сиділи і доводили. І навіть довели - Міжнародна Амністія вимагає перегляду справи - оскільки вас катували. Вимагає від 2011 року. З приводу вашої справи Верховний комісар ООН звертався до прем'єр міністра. Про вас знімали фільми і сюжети, писали величезні статті українські та міжнародні ЗМІ.

І що? А нічого. Ви сидите далі. Довічно.

Чому? А тому що неможливо добитись від прокуратури і судів перегляду свого вироку та реабілітації.

Знову ж таки, чому? Тому що перегляд подібних справ - це вирок системі: судити доведеться беркут, слідчих, прокурорів та суддів, які катували, знущалися, фальшували докази і виносили вирок невинним.

Вже декілька місяців ми намагаємось поставити в порядок денний законопроект №2033а (про забезпечення права на правосудний вирок), який змусить прокуратуру і суди переглядати справи незаконно засуджених. Таке враження, що цього законопроекту не існує. Його щоразу просто не включають до порядку денного.

Це можна було би списати на раптовий напад «курячої сліпоти», якщо б це не було частиною загальної картини протекції тріумвірату мвс-прокуратра-суд. Тому що так само саботується:

-створення парламентської тимчасової слідчої комісії розслідування злочинів на Майдані - її блокують найбільші фракції парламенту.

-реформа прокуратури, яку блокує генпрокурор

-оновлення суддівського корпусу, яка блокується всіма суддями на чолі з Ківаловим.