Про "грузинських" реформаторів.

1. Як справедливо свого часу Кучма написав книгу, що Україна, це не Росія, я так можу стверджувати, що Україна, це не Грузія.

2. Грузія, це християнська країна, але влада там мусить бути, щось на зразок "східної", тобто ніби "царь" головний. Але, це не для нас.

3. Я намагався колишнім високопосадовцям з Грузіїї у свій час пояснити, що у нас з ними суттєва відміність. У нас більшість громадян хоче змін, на відміну, як це було у Грузії. А вони діють тут в Україні за своїми стереотипами, а в них, більшість громадян були проти змін.

4. Напевно не громадяни Грузії вийшли по всій Україні в грудні 2013 року і домоглись "повалення" режиму. А складається враження, що громадяни України не здатні збудувати іншу державу. Я, так не думаю.

5. Ще в 2007 році я намагався пояснити нинішньому очільникові ОДА, що це не так, треба трохи по іншому. Це не сподобалось. Але ж він це робить зараз в моїй країні, не в його країні Грузії, а в моїй країні Україна, а це вже зовсім інший варіант реагування на цю херню.

6. Грузини, нам друзі і брати, але ми самі мусимо вирішити долю своєї країни, це не питання грузин, чи когось ще, це питання українців.

7. Мені дуже не подобається манера і піар складова всіх тих дій. Що, Марія Гайдар краще розуміється в особливих питаннях Одеси, а вони таки особливі, можливо Саша Боровик краще знає, я вже не хочу згадувати призначення на Одеську митницю. Все це дуже схоже на звичайний волюнтаризм, а воно нам, українцям треба???

P.S.Грузини, нам друзі і брати, але, ми ж там свої порядки не встановлювали...

P.P.S. таке враження, що після гасел про деолігархізацію і т. д., наступним гаслом в іншої влади буде "дегрузинізація", якщо так і далі буде.